Сьотакон
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сьотакон (яп. ショタコン сьотакон; іноді «шотакон» або просто «шота») — жанр манґи й аніме, який зображає романтичні й сексуальні відносини за участю маленьких хлопчиків. Умовно поділяється на сьотакон і стрейт-сьотакон (гомосексуальні і гетеросексуальні відносини відповідно). У порівнянні з лоліконом є менш популярним, що пояснюється більшою гетеросексуальною аудиторією чоловіків.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/a/a2/Shounen_Ai_Bigaku_01_cover_Manga.jpg/220px-Shounen_Ai_Bigaku_01_cover_Manga.jpg)
На відміну від «яою» і «сьонен-аю», цільовою аудиторією сьотакону є чоловіки, в основному так звані «бойлавери» («boy» — хлопчик, юнак; «love» — любити), а не дівчата і жінки, тому сьотакон менш орієнтований на чуттєві і драматичні моменти, і більше спрямований на фізіологічні, хоча сюжетної межі між сьотаконом і яоєм немає (бувають сьотаконні роботи, витримані в традиційній яойній стилістиці). Ще більш розмитою є межа між сьотаконом і сьонен-аєм.
Вельми частою тематикою сьотаконних робіт є хлопчики, що одягаються і поводяться як дівчатка. Для опису таких робіт використовуються термін англ. crossdressing джьосо (яп. 女装, дослівно:одягається жінкою).
Деякі критики стверджують, що цей жанр сприяє фактично сексуальному насильству над дітьми, в той час, як інші стверджують, що немає ніяких доказів для цього, або, що є докази зворотного[джерело?].