Шотландське мистецтво
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шотландське мистецтво — це образотворче мистецтво, створене на території сучасної Шотландії, або про шотландських підданих, починаючи з доісторичних часів. Воно утворює окрему традицію в рамках європейського мистецтва, але політичний союз країни з Англією призвів до його часткового включення у британське мистецтво.
Найбільш ранні зразки мистецтва того, що зараз є Шотландією, — петросфери (сильно прикрашені різьблені кам'яні кулі) неолітичного періоду. З бронзової доби збереглися приклади різьблення по дереву, у тому числі перші зображення об'єктів, і «знаки чаші і кільця». Більша кількість шотландських зразків орнаментованих предметів і виробів з золота збереглася з залізної доби. Майстерно вирізане піктське каміння і вражаючі роботи по металу з'явилися в Шотландії раннього середньовіччя. Розвиток загального стилю острівного мистецтва по всій Великій Британії та Ірландії вплинув на складні ювелірні вироби і ілюміновані манускрипти, такі, як Келлська книга. З нативного мистецтва пізнього середньовіччя і творів, створених під сильним впливом художників фламандського походження, вціліли лише поодинокі зразки. Вплив епохи Відродження можна побачити в різьбі по каменю і живопису XV століття. У шістнадцятому столітті королівська влада почала винаймати фламандських придворних живописців, які залишили портретні зображення королівської сім'ї.
Реформація усунула головне джерело патронажу мистецтва та обмежила публічну доступність мистецтва для огляду, але, можливо, допомогла розвитку світських місцевих його форм, зокрема, складних розписів склепінь і стін. Незважаючи на втрату власного королівського двору в результаті Союзу корон 1603 року, яка призвела до втрати ще одного великого джерела патронажу, XVII століття ознаменувалось появою перших значних місцевих митців, імена яких збереглися, наприклад Джорджа Джеймсона і Джона Майкла Райта.
У вісімнадцятому столітті в Шотландії почали з'являтися художники, які були значущими на міжнародному рівні, всі під впливом неокласицизму, такі як Аллан Рамсей, Гевін Гамільтон, брати Джон і Олександр Рансімен, Джейкоб Мор і Девід Аллан. До кінця століття на художні твори став впливати романтизм, що можна побачити у роботах портретистів, таких як Генрі Реберн. Він також вплинув на традицію шотландського пейзажного живопису, яка фокусувалась на Шотландській височині та була викристалізувана такими фігурами як Олександр Несміт. Королівська шотландська академія мистецтв була створена 1826 року, а значущі портретисти цього періоду включали Ендрю Геддеса і Девіда Вілкі. Вільям Дайс став однією з найбільш значних фігур в художній освіті Сполученого Королівства. Початок кельтського Відродження можна побачити наприкінці XIX століття, і на арт-сцені домінували роботи «Хлопців з Глазго» («The Glasgow Boys») і Четвірки за лідерства Чарльза Ренні Макінтоша, які отримали міжнародну репутацію за їх поєднання кельтського Відродження, Руху мистецтв і ремесел і модерну. На початку ХХ століття домінували Шотландські Колористи і Единбурзька школа. В цей період популярністю користувався модернізм, а Вільям Джонстон допоміг розробити концепцію шотландського Відродження. У післявоєнний період основні художники, включаючи Джона Беллані і Олександра Моффата, працювали у напрямку «шотландський реалізм». Вплив Моффата можна побачити в роботах «нових хлопців з Глазго» («new Glasgow Boys») кінця XX століття. У двадцять першому столітті Шотландія продовжує породжувати успішних і впливових митців, таких як Дуглас Гордон і Сьюзен Філіпз.
Шотландія має значні колекції предметів мистецтва, такі як Національна Галерея Шотландії і Національний музей Шотландії в Единбурзі і Колекція Баррелла та художня галерея і Музей Келвінгроув в Глазго. Значущі школи мистецтв включають Единбурзький коледж мистецтв і Школу мистецтв Глазго. Основною установою, відповідальною за розвиток і фінансування мистецтва в Шотландії, є «Creative Scotland». Підтримка також надається місцевими радами та незалежними фондами.