Loading AI tools
український військовослужбовець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Едуа́рд Григо́рович Шевче́нко — український військовик Військово-Морських Сил Збройних Сил України, капітан I рангу, начальник 73 МЦСпО (2016―2017), учасник російсько-української війни. Лицар орденів Богдана Хмельницького II та III ступенів, повний кавалер ордена «За мужність». Затриманий Службою безпеки України 7 березня 2023 року як агент російської розвідки, що займався підготовкою до захоплення росіянами міста Очаків Миколаївської області[1].
Едуард Григорович Шевченко | |||
---|---|---|---|
Капітан 1 рангу | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 19 квітня 1977 (47 років) Камчатський край, РРФСР | ||
Alma Mater | ЧВВМУ ім. Нахімова (2000) | ||
Псевдо | Майстер | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 2000—по т.ч. | ||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | ССО України | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Командування | |||
| |||
Нагороди та відзнаки | |||
Зовнішні зображення | |
---|---|
Капітан І рангу — Шевченко Едуард Григорович, фото Романа Ніколаєва | |
Народився в 1977 році на Камчатці (РРФСР) в родині військового, продовжив сімейну традицію чоловіків-військовослужбовців. Батько не хотів, щоб син пішов його стопами, але син його не послухався, втік з дому і дістався Владивостока (РФ), де проходив строкову військову службу.
Після Далекого Сходу Росії було переведення до України, де й дописав свою дипломну роботу[2].
2000 року закінчив навчання в Чорноморському вищому військово-морському училищі ім. Нахімова, м. Севастополь[3] та у званні лейтенанта розпочав службу в морській піхоті України.
На початку 2014 року, коли почалась російська збройна агресія проти України, обіймав посаду командира загону 73 МЦСпО. У березні 2014 підрозділ Едуарда Шевченка на військовому полігоні «Широкий Лан» почав готуватися до можливої атаки російських військ з боку тимчасово окупованого Криму.
З початку червня 2014 року перебував в зоні бойових дій на сході України. Брав участь у визволенні Слов'янська, боях за Торецьк, Краматорськ, Сіверськ та Ямпіль. Воював під Вуглегірськом, Дебальцевим і Рідкодубом, де його група фактично «витягала» з оточення особовий склад 25-го батальйону «Київська Русь».
Після Іловайської трагедії його група супроводжувала й забезпечувала рейд 79-ї та 95-ї аеромобільних бригад у район розташування противника біля с. Гранітного, вказувала місця для спорудження і подолання водних перешкод. Командир зайшов туди першим, а вийшов — останнім.
Так, перед взяттям м. Торецька, Шевченко сам, у цивільному одязі, зайшов у місто, щоб оцінити обстановку й підконтрольні бойовикам об'єкти. Після цього зведений загін з 33 осіб під його командуванням дістався до Торецька в обхід сепаратистських блокпостів, через поля, і протягом пів години підняв українські прапори над адміністративними будівлями. Після цього бійцям довелося майже вісім годин чекати приходу основних сил ЗС України. Це були 7 годин 40 хвилин безперервного обстрілу — з танків, стрілецької зброї, ПТРК. 33 українські вояки протистояли 200 бойовикам, 2 танкам і БМП. Тільки по міськраді, де зайняли оборону бійці Шевченка, танки стріляли 29 разів. Коли ворог підійшов упритул, Шевченко наказав бійцям переміститися до підвалу, а сам піднявся на дах будівлі, щоб викликати вогонь на себе. У цьому бою група не втратила жодного бійця, лише трьох поранено[4][5][6].
У березні 2016 року був призначений на посаду начальника 73 МЦСпО, в/ч А1594, м. Очаків[7].
У травні 2017 року Військово-лікарська комісія (ВЛК) діагностувала у Едуарда Шевченка посттравматичний синдром внаслідок служби в зоні бойових дій на сході і визнала його обмежено придатним до військової служби. На підставі висновків ВЛК, його вивели в розпорядження Генерального штабу ЗС України. Шевченко не погодився з цим рішенням і подав позов до адміністративного суду. 7 вересня 2017 року суд визнав дії військового керівництва протиправними та зобов'язав направити офіцера на повторне проходження ВЛК[8].
24 січня 2018 року група учасників бойових дій — ветеранів та чинних військовослужбовців 73 МЦСпО вийшли на пікет до Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних сил України в Києві, щоб привернути увагу до дискримінації командуванням свого колишнього комбрига — капітана 1-го рангу Едуарда Шевченка[9].
26 лютого 2018 року Одеський апеляційний адміністративний суд у справі № 483/1384/17 скасував постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 вересня 2017 року та офіцер продовжив військову службу у складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України[10].
За інформацією «Української правди», затриманий 7 березня 2023 року СБУ через підозру про співпрацю з ГРУ Росії[11].
26 березня 2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва подовжив термін запобіжного заходу Едуарду Шевченку у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб, до 24 травня 2024 року[12].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.