Loading AI tools
науковець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Шевченко Віктор Олексійович | |
---|---|
Народився | 19 вересня 1949 Київ |
Помер | 5 березня 2012 (62 роки) Київ |
Країна | СРСР Україна |
Національність | українець |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | Картографія |
Заклад | Інститут географії НАН України Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор географічних наук |
Віктор Олексійович Шевченко (19 вересня 1949, Київ — 5 березня 2012, там само) — український науковець, доктор географічних наук, професор, географ-картограф.
Народився 19 вересня 1949 року в місті Києві. 1975 року закінчив географічний факультет Київського університету. Працював у 1975—1995 роках в інституті географії НАН України, де 1983 року заочно закінчив аспірантуру. Кандидатська дисертація (науковий керівник доктор географічних наук, професор А. П. Золовський) на тему: «Системное картографирование онкологической заболеваемости населения (на примере Украинской ССР)». Працював у напрямах медико-географічного та комплексного атласного картографування: розробив і склав Атлас злоякісних пухлин серед населення України (1986); уклав окремі карти Атласу Донецької області (1982), Атласу захворюваності злоякісними пухлинами населення окремих країн-членів РЕВ (1983); Атласу туриста Українських Карпат (1987); Атласу Чернігівської області (1991). Співавтор стінних навчальних карт для середньої школи: «Україна. Рослинний та тваринний світ» (1995) та «Україна. Лісопромисловий комплекс» (1996). Брав участь у розробці територіальних комплексних схем охорони природи Донецької області (1986–1988), міста Запоріжжя (1989—1991). Працював у колективі авторів з розробки концепції ризику зараження населення окремими інфекціями, що набуло втілення в атласі «Риск заражения населения сибирской язвой, столбняком, аскаридозом, туляремией, лептоспирозом в УССР» у 25 томах-випусках (за кількістю областей України) у 1989 році. Брав участь у підготовці національних доповідей про стан природного навколишнього середовища в Україні у 1992 та 1994 роках.
У 1989 році визначив точку географічного центру України в смт Добровеличківка Кіровоградської області, де у 1991 році було встановлено пам'ятний знак. У 1992–1995 роках працював у складі Міжвідомчого Антарктичного Комітету, нині Національний антарктичний науковий центр. Викладав географічні дисципліни у Київському педагогічному інституті імені М. Горького у 1983—1986 роках; Ніжинському педагогічному інституті імені М. Гоголя у 1987—1992 роках; Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна у 1994—1996 роках.
У Київському університеті з 1995 року завідує науково-дослідною лабораторією геодезії, картографії та фотограмметрії географічного факультету. З 1998 року професор за сумісництвом. Захистив докторську дисертацію на тему: «Теоретико-методичні основи медико-географічного аналізу території України» 1997 року. З 1998 року член спецради з захисту дисертацій Київського університету (з 2001 заступник голови ради, з 2006 року — голова ради). З початку 1999 року член експертної Ради з географічних наук вищої атестаційної комісії України. З 1999 року представник України в Комісії з теоретичної картографії Міжнародної картографічної асоціації (ICA). У 1993 році обраний членом-кореспондентом Української екологічної академії, у 2000 році академіком Міжнародної московської академії дитячо-юнацького туризму та краєзнавства. Міжнародні зв'язки: кафедра, яку він очолював здійснювала зв'язки з науковими та освітніми установами світу завдяки участі в роботі Міжнародної картографічної асоціації — МКА (зокрема членом комісії з теоретичної картографії цієї організації був професор В. О. Шевченко), значною мірою сприяв узгодженню змісту навчальних програм в межах УМО Євразійської Асоціації університетів, організації Міжнародних картографічних конференцій.
Нагороджений Золотою медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР за розробку концепції ризику зараження населення окремими інфекціями, що набуло втілення в атласі 1991 року. Диплом Географічного товариства СРСР «За видатні праці в галузі географічних наук» (1991), відзнакою «Золотой компас» Московської міжнародної академії дитячо-юнацького туризму та краєзнавства (2004), «Відмінник вищої освіти» 2008 року.
Почесний громадянин смт Добровеличківка.
Автор понад 410 наукових праць, у тому числі 13 монографій, 9 навчальних і навчально-методичних посібників, 1 підручника. Автор декількох статей у Географічній енциклопедії України. Підготував 6 кандидатів наук та 1 доктора наук. Основні праці:
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.