Швагер

Шва́гер, шва́ґер^[1], шва́ґор, шваґро́, шва́ґров, шо́вґор, шваґерко^[2] — термін свояцтва, чоловік сестри або брат дружини або чоловіка, залежно від значення уживається як синонім свояка, шурина чи зятя. Слово «шваґер» походить (можливо, через посередництво пол. szwagier) від нім. Schwager (родич чоловічої статі зі сторони чоловіка або дружини) < сер.-в.-нім. і сер.-н.-нім. swager < дав.-в.-нім. swagur. Вважається спорідненим з прасл. *svekrъ, лат. socer («свекор»), які виводять від пра-і.є. swéḱuros («батько чоловіка», «свекор»). Менш ймовірне розглядання німецького слова як слов'янізму (svak < svojak)^[3].

Жіноча форма шва́грова також може вживатися в кількох значеннях: для позначення своячки (сестри дружини), зовиці (сестри чоловіка) чи братової (дружини брата)^[4].

Див. також

• Шурин
• Своячка

Примітки

1. Шваґер // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4, С. 488.
2. Швагер // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
4. Швагрова // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література

• Ruth Gall: Problemfall Schwiegermutter. Zusammen mit dem Partner aus der Krise. Goldmann, München 1999, ISBN 3-442-15009-4.