Шань хай цзін
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Шань хай цзін» («Канон гір і морів»; кит. 山海經; піньїнь: Shānhǎi Jīng) — давньокитайський твір, що відображає міфологічні уявлення про світоустрій. Згідно з легендою, «Шань хай цзін» описує відомості, добуті Юєм Великим, переможцем останнього світового потопу і засновником першої в історії китайської цивілізації династії правителів. Твір начебто був вигравіруваний на священних посудинах Бої (Yi (husbandman)[en]) помічником Юя на ім'я І. Реальний автор, як і час написання, лишається невідомим.
Першим знаним редактором «Шань хай цзін» був історик Лю Сян (79—6 рр. до н. е.), проте сьогодні цей твір відомий в редакції поета Го Пу (276—324 рр н. е.).
«Шань хай цзін» не входить до жодної з філософських традицій, лише згадується в «Ши цзі» («Історичних нотатках», II—I століття до н. е.), «Хань шу» («Історія династії Хань», I століття) та «Хуайнань-цзи» («Філософи з Хуайнані», II століття до н. е.).