Loading AI tools
угода між Росією та Україною за участю Туреччини та Організації Об'єднаних Націй (ООН), про експорт українського продовольства у 2022 році З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ініціатива з безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів, також знана як Чорноморська зернова ініціатива[1] (коротко — «зернова угода») — є двома окремими угодами з різними змістами: між Росією та Організацією Об'єднаних Націй (ООН) за участю Туреччини, між Україною та ООН за участю Туреччини, укладеними під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Чорноморська зернова ініціатива | |
---|---|
Абревіатура | Getreideabkommen і Grain Deal |
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 22 липня 2022 |
Місце | Долмабахче Стамбул |
Підписанти | Росія, Україна, Туреччина і Організація Об’єднаних Націй |
Сторони | Росія, Україна, Туреччина і Організація Об’єднаних Націй |
Сайт | https://www.un.org/en/black-sea-grain-initiative |
Медіафайли у Вікісховищі |
Російське вторгнення в Україну, що триває з лютого 2022 року, призвело до повної зупинки поставок зерна з України, яка раніше була великим експортером. Документи були підписані в Стамбулі 22 липня 2022 року. Липнева угода створила процедури для безпечного експорту зерна з певних портів, щоб спробувати вирішити продовольчу кризу 2022 року. Станом на кінець жовтня з українських портів успішно вийшло понад 400 суден, які перевезли майже 9,5 млн тонн зерна та інших харчових продуктів.
Термін дії угоди закінчувався 19 листопада 2022 року, якщо її не буде продовжено. Переговори про його продовження велися за сприяння ООН протягом жовтня 2022 року[2][3]. Однак Росія призупинила свою участь в угоді 29 жовтня через атаку безпілотника на російські військові кораблі в порту Севастополя.[4][5] Росія відновила свою участь 2 листопада після посередництва Туреччини та ООН[6]. Росія заявила, що Україна погодилася не використовувати зерновий експортний коридор для проведення військових операцій проти Росії, в той час як Україна заявила, що ніяких нових запевнень не було надано, оскільки Україна не використовувала і не буде використовувати коридор у військових цілях[7].
Після виходу Росії з угоди 17 липня 2023 зросла ескалація бойових дій на Чорному морі, за результатом яких Україна послабила російський флот і в односторонньому порядку проголосила створення нового коридору.
За оцінками, у 2022 році 47 мільйонів людей страждатимуть від гострого голоду внаслідок різкого зростання цін на продовольство у світі, частково через вплив російського вторгнення в Україну у 2022 році. Країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою в Африці, Азії та Латинській Америці найбільше постраждали від цієї війни через їхню залежність від імпорту зерна та палива[8].
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Україна входить до числа провідних світових експортерів зерна, щорічно поставляючи на світовий ринок понад 45 млн тонн[9]. За повідомленням Бі-Бі-Сі, в українському портовому місті Одеса накопичилося близько 20 млн тонн зерна[10] До нападу Росії на Україну майже вся українська пшениця, кукурудза та соняшникова олія експортувалися через чорноморські порти. До підписання угоди інфраструктура деяких портів була пошкоджена, інші перебувають під російським контролем, а треті заблоковані мінами[11]. Спочатку український уряд неохоче йшов на розмінування моря через масштабність завдання та можливість залишити порти відкритими для нападу[12].
17 липня зернову угоду припинено з боку Росії на тлі підриву Кримського мосту[43][44].
19 липня російське міністерство оборони заявило, що з 00:00 московського часу 20 липня 2023 року вважатиме всі судна, що прямують до українських портів потенційними перевізниками озброєнь а країни, під чиї прапора мають ці судна — залученими до війни. Також росія оголосила низку районів у північно-західній та південно-східній частині Чорного моря небезпечними для судноплавства[45].
Після зриву домовленостей росія стала систематично завдавати ракетних ударів по портах, портовій та зерновій інфраструктурі на півдні України[46][47]. Зокрема:
Натомість, спершу Міністерство оборони України попередило, що «з 00:00 21 липня 2023 року всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів Російської Федерації та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України, можуть розглядатися Україною як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками». А після ураження неподалік Новоросійська великого десантного корабля Оленегорский горняк та танкера «Sig» («Сиг») в українських територіальних водах неподалік Керченської протоки Держгідрографії України 5 серпня 2023 року оголосило про військову загрозу в акваторії внутрішнього та зовнішнього рейдів портів Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі, Тамань[59].
13 серпня 2023 року російські військові втілили свої погрози — неподалік Босфорської протоки, поблизу Турецьких територіальних вод патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков» здійснив примусовий догляд цивільного турецького судна Sukru Okan під прапором Палу, яке прямувало до порту Ізмаїл. На борт турецького суховантажу була висаджена з вертольота Ка-29 доглядова команда російських військових. Після інциденту корабель змінив порт призначення на румунський Суліна[60][61].
11 вересня 2024 року, приблизно об 23:05 випущена з Ту-22М3 з району окупованого Криму ракета Х-22 влучила у балкер MV Aya, що перебував за 75 км на південь від острова Зміїний та на відстані близько 50 км від узбережжя Румунії в румунській виключній економічній зоні. Балкер з власником у Белізі та під прапором Сент-Кіттс і Невіс йшов з порту Чорноморськ навантажений 26 550 тонами пшениці для Єгипту. Після влучення ракети корабель різко змінив курс та рушив до порту Констанца в Румунії. Ніхто з 23 членів екіпажу не постраждав[62][63][64].
Підписанти першої дзеркальної угоди: Міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар (посередник (медіатор) Підписанти другої дзеркальної угоди: Міністри інфраструктури України Олександр Кубраков Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар (посередник (медіатор) |
Церемонія підписання відбулася 22 липня 2022 року в палаці Долмабахче в Стамбулі, Туреччина[65]. Церемонія стала першою великою угодою між ворогуючими сторонами з початку російського вторгнення в лютому[66]. Однак, це не була пряма угода між Росією та Україною. Замість цього Україна підписала угоду з Туреччиною та ООН, а Росія підписала окрему «дзеркальну» угоду з Туреччиною та ООН[67].
Підписані документи передбачають безпечне судноплавство для експорту зерна та супутніх харчових продуктів, а також добрив, включаючи аміак, з українських портів Одеси, Чорноморська та Южного. Судна проходитимуть Чорним морем у спеціально створених коридорах, які розміновані. Всі торгові судна зобов'язані заходити до Туреччини для огляду[68].
Водночас була досягнута ще одна домовленість щодо сприяння ООН безперешкодному експорту російського продовольства, добрив та сировини для них[69]. Станом на жовтень 2022 року такий російський експорт все ще стикається з перешкодами[70][71].
У рамках угоди 27 липня в Стамбулі було створено Спільний координаційний центр (СКЦ) під егідою ООН[27]. Завданням СКЦ є реєстрація та моніторинг відплиття комерційних суден за допомогою супутникового зв'язку, Інтернету та інших засобів зв'язку. Його основним обов'язком є перевірка відсутності несанкціонованих вантажів і персоналу на борту суден[72]. СКЦ розташований на території кампусу Національного університету оборони, приблизно за 7 кілометрів на північ від центру Стамбула. Центр очолює турецький адмірал. Всього в ньому працюють двадцять делегатів (по п'ять представників від кожної з 4-х залучених сторін). Українці та росіяни працюють окремо один від одного і контакт між ними відбувається лише в екстрених ситуаціях, якщо це буде визнано необхідним[73]. СКЦ узгодив та видав окремий документ - Процедури для торгівельних суден.[74] Дані Процедури визначали координати гуманітарного коридору та інспекційних зон, встановлювали буферну зону радіусом 10 морських миль від судна, що рухалось коридором, у яку заборонялося заходити віськовим кораблям, літакам або дронам[75].
Після цієї угоди ціни на пшеницю впали до довоєнного рівня[76].
23 липня, менш ніж через добу після підписання угоди про експорт зерна, стало відомо, що Росія запустила ракети «Калібр» в Одеському морському торговому порту. За даними України, дві з чотирьох ракет були перехоплені[25]. Російські офіційні особи заявили Туреччині, що Росія не має «жодного відношення» до ракетного удару. Наступного дня Ігор Конашенков, речник Міністерства оборони Росії, підтвердив факт удару, заявивши, що він знищив український військовий корабель і склад протикорабельних ракет «Гарпун»[77]. Після атаки страховики стали більш неохоче страхувати торгові судна, що прямують до України. Велика Британія заявила, що допоможе домогтися страхування відповідних компаній[78].
1 серпня перше судно вийшло з українського порту[79].
Станом на 26 серпня, за словами Президента України Володимира Зеленського, Україна експортувала близько 1 мільйона тонн зерна. Заявлена мета, за словами українського президента, становить не менше 3 млн тонн на місяць[80].
4 вересня 2022 Україна відправила 282 500 тонн сільськогосподарської продукції до восьми країн світу 13 суднами, що є найбільшим добовим показником на сьогоднішній день[81]. Станом на 29 жовтня 2022 року до 40 країн світу відправлено 9,3 млн тонн сільськогосподарської продукції 409 рейсами, найбільше - до Туреччини (134), Іспанії (64), Італії (54), Китаю (20), Греції (20) та Єгипту (19)[32].
Україна має намір експортувати 60 млн тонн за 9 місяців, якщо порти продовжать нормально функціонувати[81]. «Коридори солідарності» були організовані на кордонах України Європейським Союзом для пропуску зерна через європейські залізничні, автомобільні та річкові вантажопотоки до країн призначення, 60% українського зерна було експортовано через європейські "коридори солідарності", а решта - через чорноморські порти, розблоковані згідно зі Стамбульськими домовленостями до жовтня 2022 року[82].
Угода, яка спочатку була укладена лише на чотири місяці, втратить чинність 19 листопада 2022 року, якщо її не буде продовжено[83]. В середині жовтня російські дипломати в ООН заявили, що оновлена угода має також дозволити збільшити експорт російського зерна і добрив[84]. Україна розкритикувала позицію Росії та заявила, що не має жодних додаткових вимог, окрім липневих умов, на які вона раніше погодилася[84].
Координатор ООН з питань угоди Амір Махмуд Абдулла висловив сподівання, що домовленість про її продовження може бути досягнута, оскільки ООН продовжує сприяти переговорам[2][3].
29 жовтня Росія призупинила участь в угоді через масовану атаку безпілотників на порт Севастополя[4][5]. Росія припустила, що Україна неправомірно використала вантажне судно для нанесення удару, але ООН заявила, що в ніч атаки в зерновому коридорі не було жодного вантажного судна[85]. Ряд суден з зерном продовжували вирушати з українських портів зі схвалення ООН і Туреччини, хоча неясно, чи можуть поставки тривати нескінченно довго[86]. Страховики призупинили видачу страховок на майбутні рейси суден в рамках ініціативи[87]. Росія відновила свою участь 2 листопада за посередництва Туреччини та ООН[6]. Росія заявила, що Україна погодилася не використовувати зерновий експортний коридор для проведення військових операцій проти Росії, в той час як Україна заявила, що ніяких нових запевнень не було надано, оскільки Україна не використовувала і не буде використовувати коридор у військових цілях[7].
Угода була позитивно сприйнята міжнародним співтовариством, при цьому зберігається занепокоєння щодо її імплементації[88][89]. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що G7 «тісно співпрацює з такими партнерами, як Туреччина та іншими», щоб вивезти зерно з України, не маючи при цьому впевненості в надійності Росії[90][91]. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель написав у Твіттері, що угода є «кроком у правильному напрямку» і привітав зусилля ООН і Туреччини[92].
Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс привітала угоду і заявила, що «стежить за тим, щоб дії Росії відповідали її словам»[93]. Генеральний секретар Міжнародної палати судноплавства Гай Платтен назвав угоду «довгоочікуваним проривом для мільйонів людей, виживання яких залежить від безпечного транспортування зерна»[94]. Лідери африканських країн, які імпортують продовольство з України та Росії, привітали угоду, а президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса заявив, що «на це пішло надто багато часу»[88].
На церемонії підписання генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав угоду «маяком надії». Це «принесе полегшення країнам, що розвиваються, на межі банкрутства, і найбільш уразливим людям, які перебувають на межі голоду». Він також назвав важливою наполегливість президента Ердогана на кожному етапі цього процесу[95][96].
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу після церемонії підписання заявив, що Росія не скористається тим, що порти будуть розміновані та відкриті[97].
17 липня 2023 року Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив про зупинку дії "зернової угоди". Також Росія оголосила про відкликання гарантій безпеки судноплавства в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Після чого представники різних країн висловили свої думки з цього приводу.[98] Голова Європейської ради Шарль Мішель відреагував на рішення Росії наступною заявою: "Це поставить під загрозу продовольчу безпеку та доступ населення всього світу до зерна та добрив".[98]
Президент України Володимир Зеленський відреагував на оголошення Росії про вихід із зернової угоди: «Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, то всі готові продовжувати постачання зерна», також Зеленський додав «Тому, коли Росія каже, що вона зупиняє, – вона зриває свої домовленості з генсеком ООН Ґуттерішем і з президентом Ердоганом. Не з нами. У нас не було ніяких з ними домовленостей».[99][100]
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що глибоко шкодує про рішення Росії завершити зернову угоду, пише російська агенція ТАСС. "Я глибоко шкодую про рішення Російської Федерації припинити виконання чорноморської зернової ініціативи, включаючи вихід Російської Федерації із гарантій безпеки навігації у північно-західній частині Чорного моря. ", - сказав Гутерріш.[101]
Речниця китайського Міністерства закордонних справ Мао Нін, наголосила, що: «Китай сподівається, що чорноморська зернова ініціатива й надалі буде збалансованою та повністю реалізованою», також додала «Китайська сторона готова посилити комунікацію та співпрацю з усіма сторонами для сприяння більшому міжнародному консенсусу та забезпечення глобальної продовольчої безпеки».
У заяві МЗС Франції 4 вересня 2023 року сказано, що «Франція засуджує російські удари, спрямовані сьогодні вранці по зерновій інфраструктурі в Ізмаїльському районі.», а також, що таким чином Росія продовжує свій шантаж глобальної продовольчої безпеки, що позначається систематичним знищенням транзитних і складських потужностей в Україні, перешкодами для експорту зерна та призупиненням Чорноморської зернової ініціативи, яка дозволила відправити 33 мільйони тонн харчів до 45 країн, особливо до найбільш вразливих країн Азії та Африки.[56]
На початку вересня 2023 року уперше від початку повномасштабної війни три кораблі із продукцією українських металургів прорвали морську блокаду, влаштовану країною-агресором. З портів Одеси та «Південного» вийшли судна Primus, Anna Tereza та Ocean Courtesy, які було заблоковано із 24 лютого 2022 року.[102]
Станом на 24 листопада 2023 року 153 судна, що перевозять понад 5,6 мільйона метричних тонн зерна та інших вантажів, пройшли Чорноморським гуманітарним коридором України.[103]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.