Чорна кам'яниця

Чо́рна кам'яни́ця, також кам'яниця Анчевських — житловий будинок № 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка. Збудована 1577 року Петром Красовським у стилі ренесансу. У 1875—1877 роках відновлено аттик і портали, 1884 надбудовано 4-й поверх. Фасад і фланкувальні пілястри вкриті тесаним каменем. Фасад оздоблено орнаментами й сюжетною різьбою. У Чорній кам'яниці тепер міститься Львівський історичний музей.

Чорна кам'яниця
м. Львів, Площа Ринок, 4
Чорна кам'яниця
Архітектор	Петро Красовський
Замовник	Томасо Альберті
Нинішній власник	Львівський історичний музей
Збудовано	1577
Реконструйовано	1884
Тип споруди	житловий
Архітектурні стилі	ренесанс

Історія

Першим власником цієї кам'яниці, точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва — тому її називали Київською. Наприкінці XVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича Регіна вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського і у XVII столітті кам'яниця називалася «докторською». Доктор Анчевський тоді ж прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут ми бачимо також фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж.

У вересні 2016 року в ЗМІ з'явилась звістка, що Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на реставрацію будівлі в сумі 275 000 доларів США. Ще 29 300 $ є внеском музею^[1] (реально музей витратив на ремонти понад 60 тис. дол. США). У результаті проведених робіт оновлено фасад, відремонтовано вестибюль, внутрішнє подвір'я та сходові клітки офіцини. У вестибюлі та в подвір'ї будинку з 14 листопада 2019 року відкрито "Львівський лапідарій" (експозиція кам'яних фрагментів архітектурного декору з давніх споруд Львова (переважно, що нині не існують).

На початку 2017 р. на екран вийшов український комедійний серіал "Готель Галіція", де кам'яниця (використано тільки фотографію фасаду) стала прообразом згаданого готелю, в якому живуть духи.

14 листопада 2019 року кам'яниця була відкрита після трирічної реставрації.

21 грудня 2020 року у будівлі відкрито експозицію відділу "Музей історії Львова" Львівського історичного музею.

Походження назви

Свою назву Чорна кам'яниця одержала у XIX столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря і світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами, хоча у 60-ї роки XX століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам'яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених волоських горіхів. Таємничість цієї кам'яниці полягає і в тому, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, — це закопчення білого каменю пісковику сажею внаслідок багаторічного опалення кам'яниці дровами та вугіллям.

Примітки

1. «Чорну кам’яницю» на площі Ринок відреставрують за $300 тис.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Лемко І. Чорна кам'яниця.

Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 71. (пол.)

Посилання

• https://www.youtube.com/watch?v=nXORxEjk694 Відео