Loading AI tools
західнослов'янська мова, державна мова Чехії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чеська мова (чеськ. čeština, [че́штіна]) — мова чехів, одна зі слов'янських мов. Належить до західнослов'янської групи; найближча до словацької мови, з якою вона об'єднується в чесько-словацьку підгрупу[1][2][3].
Чеська мова | |
---|---|
čeština, český jazyk | |
Поширена в | Чехія Воєводина (Сербія) |
Регіон | Центральна Європа |
Носії | 9,5 млн (2001) |
Писемність | чеська абетка |
Класифікація | Індоєвропейські мови |
Офіційний статус | |
Державна | Чехія |
Офіційна | Європейський Союз |
Регулює | Інститут чеської мови |
Коди мови | |
ISO 639-1 | cs |
ISO 639-2 | cze (B) ces (T) |
ISO 639-3 | ces |
Загальна кількість носіїв чеської мови у світі перевищує 10,62 млн., з них у Чехії - 10,40 млн. (2012). Невеликі групи носіїв чеської мови живуть також у Словаччині, Австрії, Росії, Хорватії, у низці країн Західної Європи, у США, Канаді, Аргентині, Австралії та інших країнах. Є офіційною мовою Чехії і однією з 24 офіційних мов Європейського союзу (з 2004 року)[4][5]. У ряді держав Центральної та Східної Європи, в яких чехи, як правило, розселені компактно (Австрія, Боснія та Герцеговина, Хорватія та Словаччина), для чеської передбачена можливість набуття статусу регіональної мови.
В основі писемності чеської мови лежить латинська абетка. Перші пам'ятники чеської писемності відносяться до кінця XIII століття[6]. В історії чеської літературної мови виділяють давньочеський (до 1500 року), старочеський (до першої половини XVIII століття) та новочеський (з другої половини XVIII століття) періоди[7].
Перші письмові пам'ятки чеської мови датуються 12-м століттям[8]. Чеська мова і культура активно розвивалася в час Карла IV[9]. У 15-16-му століттях стабілізувалася літературна чеська, зокрема завдяки Яну Гусу, який систематизував використання діакритичних знаків, а у 1533 р. з'явилася перша чеська граматика[10]. Але згодом, під впливом австрійського панування, німецька мова почала переважати і витіснила чеську в міському середовищі.
Повноцінне відродження чеської мови розпочалося у середині 19-го століття, після революції 1848 р. Однією з передумов цьому було скасування кріпацтва в останній третині 18-го століття.[11] Процес відродження мови тривав 100—150 років.
Виокремлюють три або чотири діалекти з поділом власне чеського на кілька говірок:
Деякі вчені виділяють ще й моравсько-словацький діалект, який, за наведеною вище класифікацією є східною частиною ганацького (моравського) наріччя.
Голосні звуки. В чеській мові розрізняють довгі та короткі голосні. Якість голосного не залежить від його позиції у слові, від наголосу, типу складу, темпу мовлення. Короткі голосні дещо коротші, ніж наголошені українські, а чеські довгі голосні вимовляються приблизно вдвічі довше, ніж короткі. Чеські ненаголошені голосні не редукуються. Чеські голосні під наголосом не подовжуються. Систему голосних доповнюють дифтонги — [ou], [eu], [au].
Приголосні звуки. На відміну від української мови, у якій більшість приголосних можлива і в м'якому, і в твердому варіанті, у чеській мові всі приголосні звуки, за винятком кількох, тверді. До м'яких приголосних належать [j] (у чеській орфографії j), [ɟ] (ď), [c] (ť), [ɲ] (ň). Наявний фрикативний звук [ɦ] (h). Носіями складу можуть бути приголосні [r], [l] (а в поодиноких випадках і [m], [n]) у позиції між приголосними (prst, krk, vlna) або в кінці слова (nesl, sedm).
Наголос. Наголос сталий — на першому складі.
Літера | Назва літери | Звук у чеській мові |
Приблизний український відповідник | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
A a | a | [a] | а | |||||
Á á | dlouhé á | [a:] | а довге | |||||
B b | bé | [b] | б | |||||
C c | cé | [c] | ц | Č č | čé | [tʃ] | ч | |
D d | dé | [d] | д | |||||
Ď ď | ďé | [dʲ] | дь | |||||
E e | é | [e] | е | |||||
É é | dlouhé é | [e:] | е довге | |||||
Ě ě | ije | [je] | є | |||||
F f | ef | [f] | ф | |||||
G g | gé | [g] | ґ | |||||
H h | há | [h] | г | |||||
Ch ch | chá | [χ] | х | |||||
I i | í | [i] | і | |||||
Í í | dlouhé í | [i:] | і довге | |||||
J j | jé | [j] | й | |||||
K k | ká | [k] | к | |||||
L l | el | [l] | л | |||||
M m | em | [m] | м | |||||
N n | en | [n] | н | |||||
Ň ň | eň | [nʲ] | нь | |||||
O o | ó | [o] | о | |||||
Ó ó | dlouhé ó | [o:] | о довге | |||||
P p | pé | [p] | п | |||||
Q q | kvé | [kv] | кв | (вживається в іншомовних словах) | ||||
R r | er | [r] | р | |||||
Ř ř | eř | [r̝] | рж | |||||
S s | es | [s] | с | |||||
Š š | eš | [ʃ] | ш | |||||
T t | té | [t] | т | |||||
Ť ť | ťé | [tʲ] | ть | |||||
U u | ú | [u] | у | |||||
Ú ú | dlouhé ú | [u:] | у довге | (на початку слів) | ||||
Ů ů | ů s kroužkem | [uo] | у довге | (з середини/на кінці слів) | ||||
V v | vé | [v] | в | |||||
W w | dvojité vé | [v] | в | (вживається в іншомовних словах) | ||||
X x | iks | [ks], [gz] | кс, ґз | (вживається в іншомовних словах) | ||||
Y y | ypsilon | [ɪ] | и | |||||
Ý ý | dlouhé ypsilon | [ɪː] | и довга | |||||
Z z | zet | [z] | з | |||||
Ž ž | žet | [ʒ] | ж |
|
|
«Заповіт» Тараса Шевченка чеською мовою у перекладі Яна Туречека-Їзерського):
Až já umřu, pochovejte mě kdes na mohyle, vprostřed stepi nedohledné. v Ukrajině milé, aby lány širých polí, Dněpr, srázy stinné bylo vidět, bylo slyšet, s hukotem jak plyne. Až ponese z Ukrajiny nepřátel krev zlobnou... tehdy i já rozloučím se se svou zemí rodnou, opustím své milé, lány — duch se k bohu vrátí s modlitbou... Však do té chvíle — nechci boha znáti. Pochovejte a vstávejte, zlomte pouta v boji, nepřátelskou zlobnou krví zkropte volnost svoji. Na mě v rodině své velké, v svazku volném, novém vzpomeňte si potom jednou nezlým, tichým slovem. |
Джерело: Т. Г. Шевченко, «Заповіт» мовами народів світу, 1964, (с. 74—75.)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.