Черняєв Євген Олександрович

Євген Олександрович Черняєв (рос. Черняев Евгений Александрович; 5 серпня 1921(19210805), Сімферополь — 14 грудня 1992, Москва) — радянський і російський художник кіно. Заслужений художник РСФСР (1976). Лауреат Державної премії СРСР в галузі літератури, мистецтва і архітектури (1985) за фільм «Берег».

Черняєв Євген Олександрович
Черняев Евгений Александрович
Народження	5 серпня 1921(1921-08-05)  Сімферополь, Російська СФРР
Смерть	14 грудня 1992(1992-12-14) (71 рік)
	Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	Російська СФРР  СРСР  Росія
Навчання	Всеросійський державний інститут кінематографії (1952)
Діяльність	художник
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черняєв.

Біографічні відомості

Народився в Сімферополі, батько — службовець, мати — лікар. Учасник Німецько-радянської війни, нагороджений медаллю «За взяття Берліна» (1945).

Закінчив ВДІК (1952, майстерня М. О. Богданова).

У 1953—1992 роки — художник-постановник кіностудії «Мосфільм». Дебютний фільм — «Степові зорі» (1953). Працював з багатьма майстрами вітчизняного кінематографа. Художник-постановник 39 кінокартин.

Працював на картинах видатного кінорежисера Андрія Тарковського — «Іванове дитинство» (1962) і «Андрій Рубльов» (1966, у співавт. з І. Новодерьожкіним та С. Воронковим).

Одна з відомих робіт Є. Черняєва — історична драма «Легенда про Тіля» (1976), де він у співавторстві створив більшість декорацій, заснованих на картинах фламандських і голландських художників, зокрема — П. Брейгеля-старшого. Фрагменти декорацій були виставлені на ВДНГ у тому ж 1976 році.

Останньою роботою Є. Черняєва став фільм реж. І. Гостєва «Сірі вовки», в якому головним завданням художника-постановника було відтворення атмосфери хрущовської епохи. Фільм вийшов на екрани в 1993 році, вже після смерті майстра.

Похований на Востряковському кладовищі.

Фільмографія

Художник-постановник:

• «Степові зорі» (1953)
• «Салтанат» (1955, у співавт. з І. Новодерьожкіним; реж. В. Пронін)
• «Челкаш» (1956, короткометражний, у співавт. з Ф. Красним; реж. Ф. Філіппов)
• «Зоряний хлопчик» (1957, реж. А. Дудоров, Є. Зільберштейн)
• «Дівчина з гітарою» (1958, реж. О. Файнциммер)
• «По той бік» (1958, реж. Ф. Філіппов)
• «Зорі назустріч» (1959, реж. Т. Лукашевич)
• «Мир тому, хто входить» (1961, реж. О. Алов, В. Наумов)
• «Іванове дитинство» (1962, реж. А. Тарковський)
• «Кам'яні кілометри» (1962, короткометражний; реж. О. Гордон)
• «Людина, яка сумнівається» (1963, реж. Л. Агранович, В. Семаков)
• «Андрій Рубльов» (1966, у співавт. з І. Новодерьожкіним та С. Воронковим; реж. А. Тарковський)
• «По Русі» (1968, реж. Ф. Філіппов)
• «Біг інохідця» (1968, реж. С. Урусевський)
• «Золото» (1969, у співавт.; реж. Д. Вятич-Бережних)
• «Зірки не гаснуть» / Ulduzlar Sönmür (1970—1971, реж. Аждар Ібрагімов)
• «У нас на заводі» (1971, реж. Л. Агранович)
• «Петро Рябінкін» (1972, реж. Д. Вятич-Бережних)
• «Друзі мої…» (1973, кіноальманах): «Чукотський марш» (4-та новела; реж. Євген Гончаров)
• «Легенда про Тіля» (1976, у співавт. з О. Пархоменком; реж. О. Алов, В. Наумов)
• «Стажер» (1976, реж. Д. Вятич-Бережних)
• «Особливих прикмет немає» /Znaków szczególnych brak (1978, у співавт. з Jerzy Skrzepinski; реж. А. Бобровський, СРСР—Польща—НДР)
• «Тегеран-43» (1980, у співавт. з В. Кірсом; реж. О. Алов, В. Наумов)
• «Кохана жінка механіка Гаврилова» (1981, реж. П. Тодоровський)
• «Пригоди графа Невзорова» (1982, реж. О. Панкратов-Чорний)
• «Формула світла» (1982, реж. О. Свєтлов)
• «Берег» (1983, у співавт. з В. Кірсом; реж. О. Алов, В. Наумов, СРСР—ФРН)
• «Коханням за кохання» (1983, у співавт. з В. Фабріковим; реж. Т. Березанцева)
• «Береги в тумані» (1986, у співавт.; реж. Ю. Карасик, СРСР—Болгврія)
• «Сім криків в океані» (1986, реж. В. Басов)
• «Друг» (1987, реж. Л. Квініхідзе)
• «Вибір» (1987, у співавт.; реж. В. Наумов)
• «Захисник Сєдов» (1988, реж. Є. Цимбал)
• «Острів» (1989, реж. Л. Квініхідзе)
• «Закон» (1989, у співавт. з О. Кліменком; реж. В. Наумов)
• «Десять років без права листування» (1990, реж. В. Наумов)
• «Як живете, карасі?» (1991, реж. М. Швейцер, С. Мількіна)
• «Дуже вірна дружина» (1992, реж. В. Пендраковський)
• «Сірі вовки» (1993, реж. І. Гостєв)

Джерела

• Могила Є. О. Черняєва [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• https://cinema.mosfilm.ru/persons/27671/ [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• https://www.kino-teatr.ru/kino/painter/sov/21646/works/ [Архівовано 6 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Энциклопедия кино. 2010: Черняев Евгений Александрович на dic.academic.ru(рос.) [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.]