Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кубок світу ФІФА серед молоді (Молодіжний чемпіонат світу з футболу, чемпіонат світу з футболу серед молоді; англ. FIFA U-20 World Cup) — міжнародне футбольне змагання. Чемпіонат світу проводиться керівним органом світового футболу ФІФА, і брати участь в ньому можуть молодіжні (не старше 20 років) чоловічі футбольні національні збірні всіх країн-членів ФІФА. Фінальна стадія турніру проводиться раз на 2 роки.
Ідея створення цього турніру виникла у президента ФІФА Жоао Авеланжа після його обрання на цей пост. Пропозицію Авеланжа підтримала більшість членів ФІФА. З 140 національних федерацій за проведення молодіжної світової першості проголосувало 87 країн, проти 16 (серед них Англія, Шотландія, Німеччина, Швеція та ін.) Решта свого ставлення до турніру висловити не зуміли. Однак виникли фінансові проблеми, вирішити які допомогла американська компанія «Кока-Кола», яка стала титульним спонсором турніру, і залишалася ним до 1997 року.
Молодіжні чемпіонати стали розігруватися з 1977 року з дворічним інтервалом. Перші два турніри ФІФА назвала експериментальними. Статус офіційного отримав лише турнір 1981 року, який проводився в Австралії. Однак журналісти і любителі футболу продовжують вести звіт чемпіонатів і чемпіонів з 1977 року. ФІФА не заперечує, та навіть у своїх офіційних бюлетенях, що видаються перед черговим турніром, призводить технічні дані перших двох чемпіонатів. Першим переможцем турніру в 1977 році стала збірна Радянського Союзу, яка в драматичній серії післяматчевих пенальті вирвала перемогу у збірної Мексики.
У молодіжному чемпіонаті, як і у дорослих, ведеться постійне суперництво між Європою і Південною Америкою. Після чемпіонату світу 2023 рахунок 12:10 на користь молодіжних збірних південноамериканських країн. За всю історію турніру дванадцять збірних ставали його переможцями. Більше за всіх (6 разів) чемпіонами ставали футболісти аргентинської збірної, п'ять разів трофей діставався бразильським футболістам, двічі ним володіли португальці та серби (їм додається титул Югославії), і по разу збірні СРСР, Німеччини, Іспанії, Гани, Франції, Англії, України та Уругваю.
Десятки футболістів, які брали участь у фінальній стадії молодіжного Кубка ФІФА, поповнювали потім національні збірні своїх країн, виростаючи в видатних спортсменів. Ось найвідоміші: аргентинці Бурручага, Марадона, Аймар, Савіола, Мессі, Рікельме, бразильці Таффарел, Жоржиньо, Дунга, Бебето, Ромаріо, Рональдіньо, португальці Жоао Пінту, Фігу, Руй Кошта, іспанці Андоні Гойкоечеа і Ікер Касільяс, голландці Ван Бастен і Робен, ганці Самуель Куффур і Майкл Есьєн, французи Тьєррі Анрі і Давід Трезеге, парагваєць Хосе Луїс Чилаверт, хорват Давор Шукер, уругваєць Франческолі, такі радянські та російські футболісти як Безсонов, Хідіятуллін, Заваров, Протасов, Саленко, Тетрадзе та багато інших.
Команда-господар кваліфікується автоматично, решта учасників кваліфікуються по континентальних конфедераціях.
| Збірна | Чемпіон | 2 місце | 3 місце | 4 місце |
|---|---|---|---|---|
 Аргентина |
6 (1979, 1995, 1997, 2001, 2005, 2007) | 1 (1983) | 1 (2003) | |
 Бразилія |
5 (1983, 1985, 1993, 2003, 2011) | 4 (1991, 1995, 2009, 2015) | 3 (1977, 1989, 2005) | |
 Португалія |
2 (1989, 1991) | 1 (2011) | 1 (1995) | |
 Сербія[lower-alpha 1] |
2 (1987, 2015) | |||
 Уругвай |
1 (2023) | 2 (1997, 2013) | 1 (1979) | 3 (1977, 1999, 2017) |
 Гана |
1 (2009) | 2 (1993, 2001) | 1 (2013) | 1 (1997) |
 Іспанія |
1 (1999) | 2 (1985, 2003) | 1 (1995) | |
 СРСР |
1 (1977) | 1 (1979) | 1 (1991) | 1 (1985) |
 Німеччина[lower-alpha 2] |
1 (1981) | 1 (1987) | 1 (1987) | |
 Англія |
1 (2017) | 1 (1993) | 1 (1981) | |
 Франція |
1 (2013) | 1 (2011) | ||
 Україна |
1 (2019) | |||
 Нігерія |
2 (1989, 2005) | 1 (1985) | ||
 Італія |
1 (2023) | 1 (2017) | 1 (2019) | |
 Мексика |
1 (1977) | 1 (2011) | ||
 Південна Корея |
1 (2019) | 2 (1983, 2023) | ||
 Катар |
1 (1981) | |||
 Японія |
1 (1999) | |||
 Чехія |
1 (2007) | |||
 Венесуела |
1 (2017) | |||
 Малі |
2 (1999, 2015) | |||
 Польща |
1 (1983) | 1 (1979) | ||
 Чилі |
1 (2007) | 1 (1987) | ||
 Румунія |
1 (1981) | |||
 Ірландія |
1 (1997) | |||
 Єгипет |
1 (2001) | |||
 Колумбія |
1 (2003) | |||
 Угорщина |
1 (2009) | |||
 Еквадор |
1 (2019) | |||
 Ізраїль |
1 (2023) | |||
.svg){kind=small} Австралія |
2 (1991, 1993) | |||
 США |
1 (1989) | |||
 Парагвай |
1 (2001) | |||
 Марокко |
1 (2005) | |||
 Австрія |
1 (2007) | |||
.svg){kind=small} Коста-Рика |
1 (2009) | |||
 Ірак |
1 (2013) | |||
 Сенегал |
1 (2015) |
Золотий м'яч Adidas присуджується гравцеві, який показав найкращу гру під час турніру. Обирається журналістами акредитованими на чемпіонаті світу шляхом опитування. З 2007 року гравці, що посіли друге та третє місця отримували відповідно срібний та бронзовий м'яч.
| Турнір | Золота бутса | Голів | Срібна бутса | Голів | Бронзова бутса | Голів | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1977 | .svg){kind=small} Агіналдо Роберто Галлон |
4 | ;_Flag_of_Syria_(1963-1972).svg){kind=small} Хуссейн Саїд |
3 | Луїс Пласенсія |
3 | [2] |
| 1979 | Рамон Діас |
8 | Дієго Марадона |
6 | Анджей Палаш |
5 | [3] |
| 1981 | Марк Куссас |
4 | Тахір Абузейд |
4 | Ральф Лозе |
4 | [4] |
| 1983 | Жеовані |
6 | Йоахім Клеменц |
5 | Хорхе Луїс Габрич |
4 | [5] |
| 1985 | Себастьян Лосада |
3 | Фернандо Гомес |
3 | Одіака Мондей |
3 | [6] |
| 1987 | Марсель Вітечек |
7 |  Давор Шукер |
6 | Каміло Піно |
5 | [7] |
| 1989 | Олег Саленко |
5 | Марсело Енріке |
3 | Крістофер Охен |
3 | [8] |
| 1991 | Сергій Щербаков |
5 | Ісмаель Урсаїс |
4 | Педро Пінеда |
4 | [9] |
| 1993 | Генрі Самбрано |
3 | Кріс Факларіс |
3 | Вісенте Ньєто |
3 | [10] |
| 1995 | Хосеба Ечеберрія |
7 | Кайо |
5 | Даніел да Круз Карвалью |
4 | [11] |
| 1997 | Адаїлтон |
10 | Давід Трезеге |
5 | Костас Салапасідіс |
4 | [12] |
| 1999 | Пабло Куньяго |
5 | Махамаду Дісса |
5 | Тейлор Твеллмен |
4 | [13] |
| 2001 | Хав'єр Савіола |
11 | Адріано |
6 | Джибріль Сіссе |
6 | [14] |
| 2003 | Едді Джонсон |
4 | Дайсуке Саката |
4 | Фернандо Кавенагі |
4 | [15] |
| 2005 | Ліонель Мессі |
6 | Фернандо Льоренте |
5 | Олександр Алієв |
5 | [16] |
| 2007 | Серхіо Агуеро |
6 | Адріан |
5 | Максі Моралес |
4 | [17] |
| 2009 | Домінік Адія |
8 | Володимир Коман |
5 | Аарон Ньїгес |
4 | [18] |
| 2011 | Енріке Алмейда |
5 | Альваро Васкес |
5 | Александр Ляказетт |
5 | [19] |
| 2013 | Ебенезер Ассіфуа |
6 | Брума |
5 | Хесе Родрігес |
5 | [20] |
| 2015 | Віктор Коваленко |
5 | Бенце Мерво |
5 | Марк Штендера |
4 | [21] |
| 2017 | Ріккардо Орсоліні |
5 | Джош Сарджент |
4 | Жан-Кевін Огюстен |
4 | [22] |
| 2019 |  Ерлінг Голанн |
9 | Данило Сікан |
4 | Амаду Санья |
4 | [23] |
| 2023 | Чезаре Казадеї |
7 | Маркос Леонардо |
5 | Оскар Кортес |
4 |
| Турнір | Золота рукавиця | Примітки |
|---|---|---|
| 2009 | Естебан Альварадо |
[18] |
| 2011 | Міка |
[19] |
| 2013 | Гільєрмо Де Аморес |
[20] |
| 2015 | Предраг Райкович |
[21] |
| 2017 | Фредді Вудман |
[22] |
| 2019 | Андрій Лунін |
[23] |
| 2023 | Себастьяно Депланш |
| Турнір | ФІФА Фейр-Плей | Примітки |
|---|---|---|
| 1977 | Бразилія |
[2] |
| 1979 | Польща |
[3] |
| 1981 | Австралія |
[4] |
| 1983 | Південна Корея |
[5] |
| 1985 | Колумбія |
[6] |
| 1987 | ФРН |
[7] |
| 1989 | США |
[8] |
| 1991 | СРСР |
[9] |
| 1993 | Англія |
[10] |
| 1995 | Японія |
[11] |
| 1997 | Аргентина |
[12] |
| 1999 |  Хорватія |
[13] |
| 2001 | Аргентина |
[14] |
| 2003 | Колумбія |
[15] |
| 2005 | Колумбія |
[16] |
| 2007 | Японія |
[17] |
| 2009 | Бразилія |
[18] |
| 2011 | Нігерія |
[19] |
| 2013 | Іспанія |
[20] |
| 2015 | Україна |
[21] |
| 2017 | Мексика |
[22] |
| 2019 | Японія |
[23] |
| 2023 | США |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
