Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чемпіонати світу з настільного тенісу — змагання найсильніших майстрів настільного тенісу, організовувані Міжнародною федерацією цього виду спорту (ITTF).
Старт чемпіонатів світу з настільного тенісу був даний у грудні 1926 року в лондонському залі «Меморіел Хол». Майстри малої ракетки з семи країн розіграли п'ять комплектів медалей: в чоловічому командному, чоловічому та жіночому одиночному, чоловічому і змішаному парному розрядах. З наступної першості у програмі з'явилися жіночі парні змагання, з 1933 року — жіночі командні. До 1957 року світові першості проводилися щорічно, а з 1959 — раз на два роки, що було пов'язано з початком розіграшів чемпіонатів Європи.
45-й чемпіонат світу через неможливість його проведення в Югославії розтягнувся на два роки, причому ITTF вперше розділила особисті і командні змагання: в 1999 році медалі в особистих видах були розіграні в Ейндховені, а в командних — в 2000-му в Куала-Лумпурі. У 2001 році в Осаці пройшов останній особисто-командний чемпіонат, 47-і першості світу були зіграні вже в різних містах і в різний час. У 2001 році було прийнято ще одне важливе рішення: починаючи з Парижу -2003 у парному розряді заборонена участь інтернаціональних дуетів.
На чемпіонатах світу крім медалей розігруються перехідні Кубки. Переможцю чоловічих одиночних змагань з ініціативи Корті Вудкока вручається Ваза Святого Брайда (за назвою лондонського клубу настільного тенісу при інституті Св. Брайда). Першим тенісистом, нагородженим цим призом, став у 1929 році легендарний Фред Перрі, який згодом три рази й останнім з англійців перемагав на Вімблдонському турнірі. У 1931 році президентом Угорської асоціації настільного тенісу Гаспаром Гейтсом установлений приз для переможниць жіночих одиночних змагань.
На 14-му чемпіонаті світу (1947) шах Ірану підніс організатором свій кубок з пропозицією вручати його найкращій чоловічій парі світу. У 1948 році чемпіонкам жіночих парних змагань був вперше вручено Трофей І. Д. Поупа, почесного секретаря ITTF. З цього ж року переможці турніру в міксті нагороджуються перехідним призом Хейдусека, заснованим секретарем Чехословацького союзу настільного тенісу Зденеком Хейдусеком.
Переможці змагань серед чоловічих команд із самого першого чемпіонату світу нагороджуються Кубком леді Свейтлінг, а найкращі жіночі команди — Кубком Марселя Корбійона, віце-президента ITTF і президента Французької федерації настільного тенісу.
В історії першостей планети можна виділити цілі епохи практично повної гегемонії представників однієї країни. До 1950-х років законодавцями мод були європейці, особливо багато перемог здобули спортсмени з Угорщини. У 1930, 1931, 1933 рр. угорські тенісисти перемагали у всіх видах програми, а в 1935 році найсильніший майстер того часу Віктор Барна в рамках одної першості завоював 4 золоті медалі, встановивши рекорд, який у зв'язку з поділом особистих і командних чемпіонатів світу вже ніколи не буде побитий.
У 1952 році почалася нова епоха в розвитку гри — чемпіонат світу вперше проходив в Азії і вперше виступили на світовій першості японські гравці, які завоювали чотири «золота» з семи. Там же, в Бомбеї, у боротьбі за звання найсильніших у світі дебютували китайські тенісисти, проте перший титул чемпіонів світу їм дістався в 1959-му — на чемпіонаті світу в Дортмунді. Найсильнішим в одиночному розряді став Жун Готуань. На наступній першості, що проходив через два роки в Пекіні, господарі завоювали 3 вищих титули з семи, в 1965-му — вже 5. У 1967 і 1969 рр. спортсмени з Піднебесної за політичними мотивами на чемпіонатах світу не участі не брали, але згодом суперництво представників азійської школи було продовжено.
Чемпіонат світу 1969 року в Мюнхені став найуспішнішим для спортсменів з СРСР: Зоя Руднова і Світлана Грінберг перемогли у парному розряді і в команді, до якої також входили Рита Погосова і Лайма Амеліна. Через 6 років Станіслав Гомозков та Тетяна Фердман святкували перемогу в міксті на турнірі в Калькутті.
З 1980-х років перевага майстрів малої ракетки з Китаю стає переважаючою. Окремі чемпіонати світу приносили все ж успіх європейцям, перш за все великому поколінню шведських гравців. Проте загальну тенденцію нечисленні винятки не порушили — китайська гегемонія в настільному тенісі, особливо в жіночому, існує і продовжує набирати обертів.
Одиночний розряд | Парний розряд | Мікст | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки Ваза св. Брайда |
Жінки Приз Гейста |
Чоловіки Кубок Ірану |
Жінки Трофей Поупа |
Приз Хейдусека | ||
1926/27 Лондон |
Роланд Якобі | Марія Меднянські | Роланд Якобі Даніель Печі |
Золтан Мехловіч Марія Меднянські | ||
1928 Стокгольм |
Золтан Мехловіч | Марія Меднянські | Альфред Лебстер Роберт Тум |
Марія Меднянські Фанкетте Фламм |
Золтан Мехловіч Марія Меднянські | |
1929 Будапешт |
Фред Перрі | Марія Меднянські | Віктор Барна Міклош Шабадош |
Еріка Метцгер Мона Рюстер |
Іштван Келен Анне Шипош | |
1930 Берлін |
Віктор Барна | Марія Меднянські | Віктор Барна Міклош Шабадош |
Марія Меднянські Анне Шипош |
Міклош Шабадош Марія Меднянські | |
1931 Будапешт |
Міклош Шабадош | Марія Меднянські | Віктор Барна Міклош Шабадош |
Марія Меднянські Анне Шипош |
Міклош Шабадош Марія Меднянські | |
1932 Прага |
Віктор Барна | Анне Шипош | Віктор Барна Міклош Шабадош |
Марія Меднянські Анне Шипош |
Віктор Барна Анне Шипош | |
1933 Баден |
Віктор Барна | Анне Шипош | Віктор Барна Шандор Гланч |
Марія Меднянські Анне Шипош |
Іштван Келен Марія Меднянські | |
1934 Париж |
Віктор Барна | Мария Кеттнерова | Віктор Барна Міклош Шабадош |
Марія Меднянські Анне Шипош |
Міклош Шабадош Марія Меднянські | |
1935 Лондон |
Віктор Барна | Мария Кеттнерова | Віктор Барна Миклош Шабадош |
Марія Меднянські Анне Шипош |
Віктор Барна Анне Шипош | |
1936 Прага |
Станіслав Коларж | Рут Ааронс | Джеймс Макклюр Роберт Блеттнер |
Марія Кеттнерова Марія Шмідова |
Мирослав Хамер Гертруда Клейнова | |
1937 Баден, Відень |
Ріхард Бергман | Рут Ааронс і Труді Прітці |
Джеймс Макклюр Роберт Блэттнер |
Власта Депетрисова Віра Вотрубкова |
Богуміл Ваня Віра Вотрубкова | |
1938 Лондон |
Богуміл Ваня | Труді Прітці | Сол Шифф Джеймс Макклюр |
Власта Депетрисова Віра Вотрубкова |
Ласло Беллак Енді Вудхед | |
1939 Каїр |
Ріхард Бергман | Власта Депетрисова | Віктор Барна Річард Бергман |
Хільде Буссман Труде Прітці |
Богумил Ваня Вера Вотрубкова | |
1947 Париж |
Богуміл Ваня | Гізелла Фаркаш | Богуміл Ваня Адольф Шляр |
Гізелла Фаркаш Труде Прітці |
Ференц Шоош Гізелла Фаркаш | |
1948 Лондон |
Ріхард Бергман | Гізелла Фаркаш | Богуміл Ваня Ладислав Штіпек |
Маргарет Френкс Віра Томас |
Річард Майлс Тельма Толл | |
1949 Стокгольм |
Джонні Ліч | Гізелла Фаркаш | Іван Андреадіс Франтішек Токарж |
Гізелла Фаркаш Елен Елліот |
Ференц Шидо Гізелла Фаркаш | |
1950 Будапешт |
Ріхард Бергман | Анжеліка Розяну | Ференц Шидо Ференц Шоош |
Дора Береджі Елен Елліот |
Ференц Шидо Гізелла Фаркаш | |
1951 Відень |
Джонні Ліч | Анжеліка Розяну | Богуміл Ваня Іван Андреадіс |
Діана Роу Розалін Роу |
Богуміл Ваня Анжеліка Розяну | |
1952 Бомбей |
Хиродзі Сато | Анжеліка Розяну | Норікадзу Фудзі Тадакі Хаясі |
Сідзукі Нарахара Томі Нісімура |
Ференц Шидо Анжеліка Розяну | |
1953 Бухарест |
Ференц Шидо | Анжеліка Розяну | Ференц Шидо Йозеф Коціан |
Гізелла Фаркаш Анжеліка Розяну |
Ференц Шидо Анжеліка Розяну | |
1954 Лондон |
Ітіро Огімура | Анжеліка Розяну | Жарко Долінар Вілім Харангозо |
Діана Роу Розалін Роу |
Іван Андреадіс Гізелла Фаркаш | |
1955 Утрехт |
Тосіакі Танака | Анжеліка Розяну | Ладислав Штіпек Іван Андреадіс |
Анжеліка Розяну Елла Целлєр |
Кальман Шепеші Єва Коціан | |
1956 Токіо |
Ітіро Огімура | Томі Окава | Ітіро Огімура Йосіо Томіта |
Анжеліка Розяну Елла Целлєр |
Ервін Кляйн Ло Нойбергер | |
1957 Стокгольм |
Тосіакі Танака | Фудзі Егуті | Ладислав Штіпек Іван Андреадіс |
Агнеш Шимон Лівія Мошоці |
Ітіро Огімура Фудзі Егуті | |
1959 Дортмунд |
Жун Готуань | Кіміо Мацудзакі | Ітіро Огімура Теруо Муракамі |
Кадзуко Ямаїдзумі Таеко Намба |
Ітіро Огімура Фудзі Егути | |
1961 Пекін |
Чжуан Цзедун | Цю Чжунху | Кодзі Кімура Нобуя Хосіно |
Марія Александру Георгіта Пітіка |
Ітіро Огімура Кіміо Мацудзакі | |
1963 Прага |
Чжуан Цзедун | Кіміо Мацудзакі | Чжан Селінь Ван Чжилян |
Кіміо Мацудзакі Масако Секі |
Кодзі Кімура Кадзуко Ямаїдзумі | |
1965 Любляна |
Чжуан Цзедун | Наоко Фукадзу | Сюй Іьшэен Чжуан Цзедун |
Лінь Хуейцін Чжен Міньчжи |
Кодзі Кімура Масако Секі | |
1967 Стокгольм |
Нобукіхо Хасегава | Сатіко Морісава | Ханс Альсер Кьєлл Юханссон |
Саеко Хірота Сатіко Морісава |
Нобухіко Хасегава Норіко Яманака | |
1969 Мюнхен |
Сігео Іто | Тосіко Кавада | Ханс Альсер Кьєлл Юханссон |
Зоя Руднова Світлана Грінберг |
Нобухіко Хасегава Ясуко Конно | |
1971 Нагоя |
Стеллан Бенгтссон | Лінь Хуейцін | Іштван Йонер Тібор Клампар |
Чжен Миньчжи Лінь Хуейцін |
Чжан Селінь Лінь Хуейцін | |
1973 Сараєво |
Сі Еньтін | Ху Юйлань | Стеллан Бенгтссон Кьєлл Юханссон |
Марія Александру Міхо Хамада |
Лян Гелян Лі Лі | |
1975 Калькутта |
Іштван Йонер | Пак Юн Сун | Іштван Йонер Габор Гергеї |
Марія Александру Соко Такахасі |
Станіслав Гомозков Тетяна Фердман | |
1977 Бірмінгем |
Міцуро Коно | Пак Юн Сун | Лі Чженьши Лян Гелян |
Пак Йон Ок Ян Ін |
Жак Секретен Клод Бержере | |
1979 Пхеньян |
Сейдзі Оно | Ге Сінай | Драгутін Шурбек Антон Стипанчіч |
Чжан Лі Чжан Дейн |
Лян Гелян Ге Сінай | |
1981 Новий Сад |
Го Юехуа | Тун Лін | Цай Чженьхуа Лі Чженьши |
Цао Яньхуа Чжан Дейн |
Се Сайке Хуан Цзюньцюнь | |
1983 Токіо |
Го Юехуа | Цао Яньхуа | Зоран Калініч Драгутін Шурбек |
Дай Лілі Шень Цзяньпін |
Го Юехуа Ні Сялянь | |
1985 Гетеборг |
Цзян Цзялян | Цяо Яньхуа | Мікаель Аппельгрен Ульф Карлссон |
Дай Лілі Ген Ліцзюань |
Цай Чженьхуа Цао Яньхуа | |
1987 Делі |
Цзян Цзялян | Хе Чжилі | Чень Лунцань Вей Цюнгуан |
Хьон Джонхва Ян Йонджа |
Ху Цзюнь Ген Ліцзюань | |
1989 Дортмунд |
Ян-Уве Вальднер | Цяо Хун | Йорг Росскопф Штеффен Фетцнер |
Цяо Хун Ден Япін |
Ю Намгю Хьон Джонхва | |
1991 Тіба |
Йорген Перссон | Ден Япін | Петер Карлссон Томас фон Шееле |
Чень Цзихе Гао Цзюнь |
Ван Тао Лю Вей | |
1993 Гетеборг |
Жан-Філіпп Гасьєн | Хьон Джонхва | Ван Тао Люй Лінь |
Лю Вей Цяо Юньпін |
Ван Тао Лю Вей | |
1995 Тяньцзінь |
Кун Лінху | Ден Япін | Ван Тао Люй Лінь |
Ден Япін Цяо Хун |
Ван Тао Лю Вей | |
1997 Манчестер |
Ян-Уве Вальднер | Ден Япін | Кун Лінху Лю Голян |
Ден Япін Ян Ін |
Лю Голян У На | |
1999 Ейндховен |
Лю Голян | Ван Нань | Кун Лінху Лю Голян |
Ван Нань Лі Цзюй |
Ма Лінь Чжан Інін | |
2001 Осака |
Ван Ліцінь | Ван Нань | Ван Ліцінь Янь Сень |
Ван Нань Лі Цзюй |
Цинь Чжицзянь Ян Ін | |
2003 Париж |
Вернер Шлагер | Ван Нань | Ван Ліцінь Янь Сень |
Ван Нань Чжан Інін |
Ма Лінь Ван Нань | |
2005 Шанхай |
Ван Ліцінь | Чжан Інін | Кун Лінху Ван Хао |
Ван Нань Чжан Інін |
Ван Ліцінь Гуо Юе | |
2007 Загреб |
Ван Ліцінь | Гуо Юе | Чень Ці Ма Лінь |
Ван Нань Чжан Інін |
Ван Ліцінь Гуо Юе | |
2009 Йокогама |
Ван Хао | Чжан Інін | Чень Ці Ван Хао |
Гуо Юе Лі Сяося |
Лі Пін Цао Чжень | |
2011 Роттердам |
Чжан Цзіке | Дін Нін | Ма Лун Сюй Сінь |
Гуо Юе Лі Сяося |
Чжан Чао Цао Чжень | |
2013 Париж |
Чжан Цзіке | Лі Сяося | Чуан Чі-Юань Чень Чіень-Ань |
Гуо Юе Лі Сяося |
Кім Хьок Бон Кім Єн | |
2015 Сучжоу |
Ма Лун | Дін Нін | Сюй Сінь Чжан Цзіке |
Лю Шівень Чжу Юйлін |
Сюй Синь Ян Хаюн |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.