Чарниш Іван Федорович

Іван Федорович Чарниш (Чорниш, Черниш) (пом. 10 (21) грудня 172810(21) грудня 1728) — український військовий і політичний діяч Гетьманщини, дипломат. Гадяцький полковник (1709—1714), Генеральний суддя (1715—1725)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чарниш.

Чарниш Іван Федорович Іван Черниш (Чорниш)
Чарниш Іван Федорович Фрагмент портрету XIX століття, репродукція[1] (раніше приписувався Павлу Тетері)
Прапор Генеральний суддя
1715 — 1725
Народження:	невідомо невідомо
Смерть:	10 (21) грудня 1728(1728-12-21)
Країна:	Російська імперія
Рід:	Чарниші
Медіафайли у Вікісховищі

Портрет XVIII ст. Наразі представлений в експозиції Галереї мистецтв КПДІМЗ як портрет гетьмана Павла Тетері. Атрибуція Ольги Ковалевської^[1]

Біографія

Родом з Гадяччини, походить з козацько-старшинського роду Чарнишів.

Був військовим канцеляристом, виконував дипломатичні доручення Івана Мазепи в Москві (1699) й Константинополі (1700), резидент гетьмана при Петрі І у Ґродні (1705). На чолі Гадяцького полку брав участь у Північній війні 1700—1721.

За причетність до змови проти гетьмана Івана Мазепи, яку очолювали Кочубей та Іскра, ув'язнений (після поразки Мазепи Чарниша звільнили), що сприяло його кар'єрі за гетьманування Івана Скоропадського, з яким породичався (його дружиною була Євдокія Голуб дочка Анастасії Марківни дружини гетьмана).

Іван Чарниш з 1709 до 1715 року очолював Гадяцький полк, а потім у 1715 році був призначений Генеральним суддею в уряді гетьмана Івана Скоропадського (до 1723 року). також обіймав цю посаду за правління наказного гетьмана Павла Полуботка.

Іван Чарниш різними засобами (у тому числі й ґвалтовними) здобув собі великі маєтки. Належав до козацької старшини, очолюваної Павлом Полуботком, яка відстоювала політичну автономію Лівобережної України, домагався права на обрання нового гетьмана та ліквідації Малоросійської колегії.

У 1723 році Чарниш був викликаний до Петербурґу разом з наказним гетьманам П. Полуботком і генеральним писарем Семеном Савичем. Разом з ними ув'язнений у Петропавлівській фортеці. Звільнений по смерті Петра І в 1725 році. Після чого жив у Петербурзі та Москві, де й помер.

Примітки

1. Ковалевська О. О. Портрети полковника І.Чарниша у зібраннях українських музеїв // Український історичний журнал. — 2015. — № 5. — С. 140—148.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Чарниш Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2042. — 1000 екз.