Херсонська державна морська академія

	заклад вищої освіти, університет
	Херсонська державна морська академія
	ХДМА, ХДМІ
	Герб
	Головний корпус ХДМІГоловний корпус ХДМІ
	46°38′28″ пн. ш. 32°37′32″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Херсон
Розташування	Херсон
Засновано	7 лютого 1834
Акредитація:	IV рівня
Ректор	Чернявський Василь ВасильовичВ. В. Чернявський
Курсантів:	10000
Докторів наук:	10
Професорів:	10
Випускники	Категорія:Випускники Херсонської державної морської академії
Сайт:	ksma.ks.ua
Адреса:	пр. Незалежності, 20, м. Херсон, 73003
	Херсонська державна морська академія у Вікісховищі

Херсонська державна морська академія (ХДМА), донедавна Херсонський державний морський інститут (ХДМІ) — державний вищий навчальний заклад Херсону IV рівня акредитації з підготовки спеціалістів для морського та річкового транспорту України.

Коротка інформація Країна, Місто ...

Закрити

Історія

Вищий навчальний заклад «Херсонський державний морський інститут» (далі ХДМІ) був створений на правах колективної власності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р., № 414-р та наказу МОН України від 16 червня 2007 р., № 500 на базі Херсонського морського коледжу (ліквідований) і переданого у державну власність майна приватного Херсонського морського інституту (ліквідований). Проте, він є правонаступником першого в Україні та другого на теренах колишньої Російської імперії (після Архангельського морехідного училища) навчального закладу морської освіти.

7 лютого 1834 року в Херсоні за царським Указом засновується училище торговельного мореплавства. Заснований навчальний заклад мав своєю метою готувати штурманів та шкіперів для приватних купецьких морехідних суден, а також будівників комерційних суден. Група учнів складалась з 24 чоловік. Обов'язковим був набір юнаків віком 14—17 років від громад портових міст: Херсона, Одеси, Таганрога, Миколаєва, Феодосії, Ізмаїла, Ростова, Керчі, Євпаторії, Аккермана та Рені. Навчатися власним коштом могли вихідці з інших міст — для цього вимагалося мати добру статуру, вміти читати і писати й володіти чотирма арифметичними діями. Протягом чотирирічного навчання, крім загальних та спеціальних наук, юнаки вивчали чотири мови середземноморського регіону: французьку, італійську, турецьку, грецьку та проходили дворічну плавальну практику. Після закінчення училища випускники отримували звання штурманів та їхніх помічників, і лише по двох роках перебування у морі свідоцтво штурмана після іспитів змінювали на шкіперське. З тих пір навчальний заклад пройшов через 7 реорганізацій. Перше відбулося у 1872, коли завдяки Міському управлінню, училище було відкрито вже як Морехідні класи II розряду для підготовки штурманів і перебувало у віданні Міністерства торгівлі та промисловості. До 1 січня 1896 загальна кількість учнів склала вже 90 осіб. З 1 липня 1903 морехідні класи були перетворені в Морехідне училище малого плавання. Згідно з указом від 10 травня 1904 училище малого плавання перетворено в 1905 році в «Херсонське морехідне училище далекого плавання імені Імператора Олександра II». У квітні 1919 року була спроба реорганізувати училище в факультет Херсонського політехнічного інституту. У серпні 1920 року, відповідно до постанови Херсонського райкомвода училище ліквідовано і на його базі у вересні 1920 року створено Технікум водного транспорту, який з січня 1922 року був реорганізований в профшколу, а з 3 липня 1922 року став знову технікумом. 27 грудня 1922, згідно з постановою Раднаркому УРСР і указу Херсонського виконкому було визначено його повна і вкорочена назва: Херсонський робочий технікум водного транспорту (Рабтехнікум Водтранса). 5 березня 1944 вийшла постанова Державного комітету оборони «Про заходи з підготовки командних кадрів морського флоту» і Херсонський морський технікум був реорганізований у Морехідне училище Міністерства морського флоту СРСР. 14 березня 1970 постановою Ради Міністрів УРСР Херсонському морехідному училищу Міністерства морського флоту присвоєно ім'я лейтенанта П. П. Шмідта. У 1984 році, у зв'язку з 150-річчям від дня заснування Херсонське морехідне училище нагороджено орденом Дружби народів. У 1996 році училище було реорганізовано в Херсонський морський коледж Міністерства освіти і науки України.

ХДМА сьогодні

Сьогодні ХДМА — державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації відповідно до рішення Державної акредитаційної комісії від 21 квітня та 22 червня 2006 р., протоколи № 60 і № 61 (накази МОН України від 03.05.2006 р., № 1105-л і від 29.06.2006 р., № 2043-л). До складу інституту входять факультети судноводіння і енергетики суден та заочної форми навчання, морський коледж і професійно-морський ліцей. На одинадцяти кафедрах інституту працює 131 викладач. Серед них 10 докторів наук, професорів та 47 кандидатів наук, доцентів. У морському коледжі та професійно-морському ліцеї працює 136 викладача, серед яких 43 — викладачі вищої категорії. Загальна чисельність учнів за всіма джерелами фінансування та за формами навчання становить 4 467 курсантів, студентів і учнів. У Професійно-морському ліцеї ХДМІ навчається 451 учень.

Уславлені випускники

1857

Каменщиков Іван Андрійович. Учасник Кримської війни 1853—1856 рр. Був нагороджений медаллю і річним окладом. Навчання закінчив після війни, був атестований на звання «вільного штурмана».

1886

Коломойцев Микола Миколайович. Контр-адмірал. В 1902 році — командир криголаму «Єрмак». Під час русько-японської війни був командиром «Буйний». У 1910 році — командир лінкора «Слава». У 1912 році командир першої дивізії крейсерів на Балтиці. Його ім'я на борту судна. Він брав участь в дослідженні острова Таймир, а також — у Цусимській битві. Нагороджений золотою шаблею.

1899

Лапін Яків Іванович. У знак солідарності із заколотниками на броненосці «Потьомкін», перервав свій рейс на теплоході «Святослав» і повернувся в порт. А в 1924 році в одному із англійських портів він підняв Червоний прапор Радянської Республіки на пароплаві «Юпітер» і передав його нашому представнику. Після успішного закінчення училища працював на пароплаві «Красін».

1914

Єрмоленко Микола Семенович. У 1917 році служив в м. Керч на військових кораблях. У 1920 році — на Чорному морі на суднах «Ілліч», «Дніпро», «Нева». Під час війни в Іспанії вивозив корабель з дітьми і за це нагороджений Орденом Леніна. У 1942 році був начальником порту Діксон. 50 років служив на флоті.
Баглай Георгій Веніамінович. Перший начальник і комісар Миколаївського торгівельного порту.
Кулик Василь Симонович. В 1942 році — начальник порту Діксон. Нагороджений 2-ма «Орденами Леніна».
Мороз Олександр Михайлович. Перший начальник Радянського Морського порту м. Євпаторії, учасник висадки десанта в січні 1918 року. Командир крейсеру «Румунія». Нагороджений Орденом Леніна.

1915

Кадецький Лука Юхимович. У 1920 році очолював Дніпро-Бузьке управління водної міліції. В 1921 року — комісар експлуатації Нижньодніпровсько-Бузького пароплавства і одночасно голова ревкома. Перший капітан Радянського пасажирського теплоходу «Аджаристан». 50 років працював на флоті. Почесний робітник ММФ.

1917

Дьомін Леонід Олександрович. Контр-адмірал. Професор, доктор географічних наук, інженер. Його ім'я на борту судна і трьох географічних об'єктах: групі островів у малій гряді, бухті в Північно-льодовиковому океані, підводній височині Курильських островів, географічного об'єкту «Витязь». Мічман на крейсері «Аврора». Він почесний курсант, незамінний автор морського атласу. За 1-й том був нагороджений Державною премією. Нагороджений Золотою медаллю і премією ім. Ф. М. Літке.

1918

Доросинський Марк Маркович. 12 років з 1917 року командував пасажирським теплоходом «Ілліч» Далекосхідного пароплавства. Працював на флоті 44 роки.

1921

Сорока Дмитро Ігнатович (1901—1975). Під час Другої Світової Війни очолював конвой № 18 та судно «Тбілісі». Провів караван із 40 транспортів. Екіпаж відбив 10 атак літаків, а також ухилились від 8 торпед. Прослужив 56 років на флоті. З них 20 років був капітаном «Росії». Нагороджений 19 нагородами влади, 30 орденами Леніна «Золотою зіркою». Герой Соціалістичної праці.
Баглай Григорій Іванович. В 1921 році зустрічав і супроводжував Ф. Е. Дзержинського. Нагороджений орденом Леніна.

1923

Моргун Борис Нікіфорович. Командував багатьма суднами і підводним човном в Болгарії. Викладав у Севастопольському військово-морському училищі. Капітан 2-го рангу, капітан китобійної флотилії «Радянська Україна». Командував дивізіоном Канонерських човнів Азовської військової флотилії адмірала Горликова. Начальник відділу Чорноморського флоту. Герої Соціалістичної праці.

1924

Полковський Андрій Сергійович. Генерал-директор Морського флоту. Капітан-наставник спілки. Начальник Головної Морської інспекції. Має 10 правлячих нагород. Начальник Чорноморського пароплавства.

1925

Алексєєв Павло Семенович. Капітан дальнього плавання. Командир НВС «Товариш», почесний член екіпажу судна. Його ім'я носить рейдовий буксир НМА, нагороджений орденом Леніна.

1926

Касьянов Василь Порфирович. Головний капітан флоту м. Архангельська. З 1949 року став капітаном 3-го рангу Мурманського держморпароплавства. Нагороджений медаллю «За оборону Заполяр'я». Був капітаном теплоходу «Мічурін».

1927

Білуха Михайло Іванович. Ходив на суднах «Трансбалт», «Тіфліс», полярній шхуні «Чукотка». У 1936—1939 рр., будучи старшим помічником капітана, виконував вогняні рейси в Іспанію. На початку війни був військовим лоцманом Чорноморського флоту. У грудні 1941 року — старший помічник, а потім — капітан теплоходу «Абхазія». В 1942 році — капітан гідрографічного судна «Галс». У 1952—1973 рр. — капітан Миколаївського морського порту. Нагороджений 3-ма орденами Вітчизняної війни, Орденом Червоної зірки, 14 медалями, відзнакою «50 років партії».
Кагарава Анатолій Олексійович. Капітан теплоходу «Сибіряков». У 1942 році в Карському морі зустрів фашистський крейсер «Адмірал Шир» і вступив в нерівний бій з ним. «Сибіряков» загинув як герой. 11 чоловік команди разом з капітаном потрапили в полон. Потім він став начальником Грузинського пароплавства.

1929

Малик Дмитро Максимович. Капітан дальнього плавання. Колишній керівник морської практики 1935 року. 2-й помічник капітана НВС «Товариш». Капітан пароплава «Березіна». Капітан морського порту в м. Херсоні в 1947—1966 рр.

1930

Бреус Яків Георгійович. Почесний громадянин м. Одеси. Нагороджений «Орденом Леніна», має два ордени «Червоного знамені», Орден Великої Вітчизняної війни 1-го ступеню. Герої Радянського Союзу

1931

Ткачов Василь Іванович. Механік-наставник та головний механік пасажирського лайнера «Михайло Сомов». Герої Соціалістичної праці.
Передерій Олександр Харитонович. Капітан в Латвійському пароплавстві, заступник начальника пароплавства. Начальник порту в м. Владивосток, начальник порту Дальній. Начальник АМП в Маріуполі. Нагороджений 3-ма Орденами Леніна. Начальник Азовського пароплавства.
Любченко Василь Володимирович. Капітан дальнього плавання. Учасник героїчних трансатлантичних рейсів.
Цекалов Микола Ілліч. Капітан 15 суден. Кращий капітан ММФ. Нагороджений орденом Леніна.

1932

Щедрін Григорій Іванович^[ru]. Віце-адмірал. Герой Радянського Союзу. Командир підводного човна «С-56». Його ім'я на борту судна, площі в Петропавловську на Камчатці, в парку Слави м. Херсона. На його честь на споруді Морського коледжу установлена меморіальна дошка. Він почесний громадянин м. Туапсе. Почесний курсант Морського коледжу. Човен «С-56» знаходиться на почесному місці на березі бухти «Золотий Ріг», удостоєний звання Гвардійський і був нагороджений орденом Червоного Прапору. Після війни, він, після закінчення Воєнної академії Генерального штабу був командуючим Камчатської воєнної флотилії, головою постійної комісії держприйому кораблів Військово-морського флоту, головним редактором журналу «Морський збірник». Нагороджений «Орденом Леніна».
Похолок Микола Адамович. З 1935 року в Чорноморському пароплавстві працював старшим штурманом. Капітан суден «Ашхабад», «Алма-Ата», «Колхозник», «Кузбасс», «Академік Павлов», «Карл Лібкнехт», «Шатер». Під час війни був капітаном і начальником каравану Каспійського морського пароплавства з перевозки вантажів із Ірану. В 1945 році брав участь в перегонці суден, отриманих по репарації. З 1946 року після виходу на пенсію працював на суднах «Чукотка», «Победа», «Чулим», «Білорусь», «Мічурін», «Львів». Нагороджений орденом Червоної зірки, медалями «За оборону Кавказу», «За перемогу над Німеччиною». Працював також в Трансфлоті м. Мурманськ.

1933

Плявін Микола Іванович. Заслужений капітан дальнього плавання, кандидат технічних наук. Капітан танкера «Сталін». Під час війни перевозив війська і техніку, зробив понад 99 рейсів та доставив більше ніж 350 тонн пального та вантажів. Герої Соціалістичної праці.
Корольова Ксенія Миколаївна. Капітан морських суден, учасниця ДСВ, заслужений лікар України. Почесний громадянин Євпаторії.
Димченко Григорій Григорович. Почесний працівник морського флоту. 50 років працював на флоті. Під час ДСВ був 3-м помічником капітана Мезенцева, який командував теплоходом «Комсомол». Ветеран війни, кавалер багатьох орденів і медалей. Нагороджений медаллю «Учасник іспанської визвольної війни».
Мезенцев Георгій Афанасійович. Почесний працівник ММФ. 50 років працював на флоті. Учасник іспанської визвольної війни, нагороджений медаллю. Був капітаном теплоходу «Комсомол», який був потоплений фашистським крейсером «Канаріс», а команда потрапила в полон. Ветеран війни. Керував одним головних управлінь ММФ. Працював старшим помічником на НВС «Товариш».

1934

Печинський Костянтин Антонович^[ru] (1911—1995). Кращий механік ММФ. Працював на суднах Азовського та Чорноморського пароплавств. Має 10 нагород. Старший механік Азовського пароплавства. Герой Соціалістичної праці.

1935

Гавриленко Михайло Борисович. В 1951 році — начальник Ризького морського порту. В 1963 році був начальником морського порту Діксон. У 1965 році — начальник відділу експлуатації портів Балтійського басейну на Балтійському півострові, а в 1966 році — в апараті Міністерства Морського флоту в Москві. З 1973—1977рр — в Болгарії начальник Главморагенства. Почесний громадянин м. Бургас в Болгарії, начальник будівельної бригади «Аврора», в 1977році — «Союзмінпроект».

1936

Колесник Павло Степанович. Контр-адмірал. Учасник Іспанських подій. Під час війни командував Ладожською флотилією — «Малим мисливцем», потім — групою кораблів. Його ім'я на борту судна. Нагороджений орденом «Червоного Прапору», «Олександра Невського», «Вітчизняної війни».
Кагарава Анатолій Олексійович. Капітан теплоходу «Сибіряков». Начальник Грузинського морського пароплавства. Герой Радянського Союзу.
Гонтарь Костянтин Олександрович (нар. 1930). Ударник комуністичної Праці присвоєно в 1973 році. Помічник капітана в УМП. Довгий час працював на теплоході «Бабушкін» боцманом. З 1965—1973 рр. працював на в'єтнамській лінії в Хайфоні. Герой Соціалістичної праці. Нині проживає у м. Одеса.
Лук ` янова Зінаїда Федорівна. Все життя пропрацювала на морі. Працювала диспетчером Херсонського морського порту.

1937

Тисленко Георгій Герасимович. У 1949 році — начальник Мурманського морського порту. У 1945—1949 рр. очолював управління «Мурманриба». В 1937 році — начальник тралового флоту, капітан траулерів «Победа», «Сталинобад», «Киров». Нагороджений Орденом Леніна, Орденом Червоного Прапора, Орденом Трудового Червоного Прапора, Орденом Вітчизняної війни 1-го ступеню.

1938

Гринько Гурій Якович. Очолював перший балкер на Чорному морі «Капітан Смирнов».

1939

Бохонько Яків Семенович. Ветеран флоту. Під час війни пішов добровольцем, а в 1941 році воював в Азовській морській флотилії, тричі поранений. З 1945 року працював в ЧМП: «Чернігів», «Леніногорськ», «Сосногорськ». У 1964 році став капітаном і прийняв на Гданській верфі теплохід «Мукачеве» (Польща).
Борисенко Олександр Федорович. Капітан 2-ї посадової категорії. Працівник Міністерства рибного господарства СРСР. Має урядові нагороди, орден «Знак пошани», учасник ДСВ, брав участь в обороні м. Одеси, Севастополя і Кавказу, а також Керченсько-Феодосійської операції в грудні 1941 року. Головний спеціаліст з експлуатації флоту і перегонам суден Міністерства рибного господарства.

1941

Ігнатенко Оксана Володимирівна. З 1941 по 1951 рр., працювала помічником капітана, а також капітаном пароплавств і допоміжних суден Чорноморського ВМФ. Учасник Другої Світової Війни, нагороджена орденом і 2 медалями, медаллю «За трудовую доблесть», занесена до Книги Пошани школи, де працювала.

1948

Миронченко Віктор Семенович. Кандидат технічних наук.

1949

Больменко Євген Петрович. Перший заступник голови Херсонської міської ради. 20 років керував Херсонським морським портом.
Проворотов Іван Андрійович. Професор океанографічних наук, викладач ОВІМУ.

1950

Козирь Лоран Антонович. Професор Одеської державної морської академії. Доктор технічних наук.
Назаров Володимир Миколайович. Кандидат філософських наук. Працював в Одеському Обласному комітеті партії.

1951

Овсієнко Павло Стефанович. Почесний працівник ММФ та транспорту України.
Мельник Анатолій Пантелійович. Капітан Камчатського і Азовського пароплавства.
Агєєнко Микола Іванович. Нагороджений у 1977 році золотою медаллю, в 1968 році срібною медаллю. В 1976 році нагороджений орденом Трудового Червоного прапору, почесною грамотою Президії Верховної Ради України.
Казначєєв Володимир Петрович^[ru]. Почесний курсант морського коледжу, 3-й помічник на «Балтиці». Диспетчер, старший диспетчер Херсонського Морагенства, а в 1957 році став начальником. У 1964 році — представник в Алжирі, Франції, генеральний директор великої комерційної морської компанії в Бельгії. Нагороджений Орденом Леніна.
Черняк Ігор Веніамінович. Також закінчив Вище Ленінградське морехідне училище ім. адмірала Макарова, інженер-механік. Більш, ніж 40 років працював у Балтійському пароплавстві старшим механіком, механіком з початку 1960 року. Опубліковувався в центральних радянських газетах, журналах «Морський флот», «Костёр», «Новий час», «Навколо світу». Автор і ведучий Ленінградського телебачення 1970-х рр. «Людина і море».
Бараннік Іван Григорович. Кандидат технічних наук, доктор навчально-дослідного інституту автомобільної промисловості м. Москви.
Виноградов Микола Миколайович. Працював у Балтійському пароплавстві матросом, старшим помічником капітана, капітаном. Аспірант з 1968 по 1971 рік. Капітан НВС ЛВІМУ ім.. адмірала Макарова. З 1971 по 1975 рр. — старший викладач, доцент судноводійного відділення ЛВІМУ. З 1975 року — заступник начальника ЛВІМУ з навчальної роботи.

1952

Вахрамєєв Лев Олександрович. Кандидат економічних наук.

1953

Першанов Борис Максимович. Генерал-майор міліції. Начальник обласного управління міліції в м. Херсоні.
Фролов Юрій Іванович. Доцент ВПШ при ЦК КПРС і Академії загальних наук. Завідувач відділу заочного навчання Російської академії державної служби при Президенті Росії. Має звання Професора.

1955

Ванденко Олег Павлович. З 1968 року — капітан навчально-виробничого судна «Товариш». З 1987 року — начальник Херсонського морехідного училища. Почесний громадянин м. Балтимор. Нагороджений орденом Червоного прапору, лауреат багатьох міжнародних нагород.
Веретеничев Анатолій Сергійович. 4-й помічник капітана танкера «Кіров» у 1955 році. Капітан танкера «Дзержинськ» — у 1965 року. Капітан танкера «Гдиня» в 1975 році. Капітан великотоннажних суден — у 1984 році.
Ванденко Олег Павлович. З 1968 року незмінний капітан НВС «Товариш». Почесний громадянин м. Балтимор (США). Нагороджений орденом Трудового Червоного знамені, лауреат багатьох державних і міжнародних нагород.
Лазарєв Віктор Васильович. Кандидат технічних наук. Працював старшим механіком на теплоході «Капітан Смірнов».

1957

Сотніков Володимир Семенович. Капітан танкера вантажністю 100 тис. тонн «Іван Тевосян». Нагороджений орденом Трудового Червоного прапора. Учасник Другої Світової війни з 15 років.
Поливко Леонід Олексійович. Заступник директора Херсонського суднобудівного заводу.
Григор ` єв Олександр Косьмич. Капітан-експерт на Кубі. В 1973 році — капітан НВС «Професор Кудревич». Працював в Аргентині в м. Буенос-Айрес протягом 10 років. Капітан Пасажирського лайнеру «Д. Шостакевич». Почесний працівник ММФ. Має відзнаку КДП.

1958

Хочманкян Сурен Геогли. Кандидат технічних наук. Начальник відділу науково-дослідного інституту м. Москви.
Бєляєв Ігор Георгійович. Доктор технічних наук.

1960

Плаксін Сергій Миколайович. Капітан суден Азовського пароплавства. Капітан морського порту Бердянського морського торгового порту.

1961

Родінко Володимир Пилипович. Капітан теплоходу «Обь» та науково-дослідного судна «Михайло Сомов», капітан науково-дослідного судна «Академік Шумейків». Герой Радянського Союзу.
Чижов Валерій Дмитрович. Працював в ДДМП матросом, 4-м і 3-м помічником. В 1964—1969 рр. працював старшим помічником на танкері «Бургас» Новоросійського морського пароплавства. З 1970 р. — капітан теплоходу «Бургас». В 1971 році закінчив заочно ОВІМУ, а з 1977 року — капітан великотоннажного танкеру (150 тис. тонн) «Кузбасс» типу «Крим». З 1985—1988 рр. — капітан на великотоннажних танкерах Іранської нафтової компанії по контракту. Нагороджений орденом Червоного прапору. Почесний працівник ММФ.

1964

Ткаченко Валентин Савич. Головний інженер Херсонського морського порту.

1968

Тимощенко Юрій Іванович. Начальник Очаківського Морського порту.
Гончаров Євген Іванович. 4-й помічник капітана НВС «Товариш» з 1968 по 1976 рр. З 1976 по 1982 рр. — 3-й помічник капітана на суднах Укррічфлоту. З 1982 по 1992 рр. — старший державний інспектор в інспекції Держфлотнагляду України. З 1999 року — «Дельта-лоцман», начальник тренажерного центру. Почесний працівник транспорту України. Має орден «Слава на вірність Вітчизні».

1970

Скачко Сергій Леонідович. Штурман теплоходу «Петро Коваленко» Радянського Дунайського пароплавства.
Сенін Юрій Леонідович. З 2006 року — секретар Пленуму Верховного суду України, член президії, в складі журналу «Вісник Верховного суду України». Суддя високого рівня, заслужений юрист України.

1990

Олійник Тетяна Віталіївна. Кандидат технічних наук.

Шевченко та Херсонська мореходка

У 1859 р. Тарас Шевченко писав братові Варфоломію:

«…пишеш, що хлопців возив у Херсон! Добре зробив єси! Та тільки чи притокмив ти їх у те училище торговельного мореплавання? Якщо притокмив, то молись Богу та лягай спати, з хлопців будуть люди!..»