Хеліцери
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Хеліце́ри (лат. chelicerae, від дав.-гр. χηλή — «клішня», «щелепна кістка» + κέρας — «ріг») — перша пара головних кінцівок у членистоногих павукоподібних хеліцерових, що використовується як щелепи для захоплення та розривання здобичі. Складається з 2—3 члеників та часто закінчуються клішнею (примітивні хеліцерові). Хеліцери гомологічні антенам ракоподібних.
Гачкоподібними хеліцерами павук хапає свою жертву. У середині хеліцер є канал, по якому з отруйних залоз, які розташовані біля основи хеліцер, у тіло жертви надходить травний сік. Поруч з хеліцерами містяться короткі, покриті чутливими волосками органи дотику, нюху та смаку — ногощупальці.