Хамаса
книга / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Хамаса (араб. حماسة — «доблесть») — антологія найкращих уривків про вояцькі подвиги з приблизно 570 давньоарабських поетів VI—VIII століть, скомпільована в IX столітті. «Хамаса» містить 10 книг з 884 поемами (в основному — фрагменти). Як зауважив сходознавець Віктор Розен, «Хамаса» може вважатися взірцем творчості північно-арабського племені таїтів, до якого зводив свій родовід укладач цієї антології — Абу Таммам (807—846).
Його учень поет Абу Убада аль-Валід ібн Убейт ат-Таї аль Бугтурі (819 або 820—897), наслідуючи вчителя, створив Малу Хамасу, переважно дидактичного змісту, ввівши до неї 1400 віршів від 600 поетів.