Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фотопрові́дність — явище збільшення електропровідності речовини при освітленні.
Фотопровідність властива напівпровідникам. Електропровідність напівпровідників обмежена браком носіїв заряду. При поглинанні фотона електрон переходить із валентної зони в зону провідності. Як наслідок утворюється пара носів заряду: електрон у зоні провідності й дірка у валентній зоні. Обидва носії заряду при прикладеній до напівпровідника напрузі вносять вклад у електричний струм.
При збудженні фотопровідності у власному напівпровіднику енергія фотона повинна перевищувати ширину забороненої зони. У напівпровіднику з домішками поглинання фотона може супроводжуватися переходом із домішкового рівня, що дозволяє збільшити довжину хвилі світла, яке викликає фотопровідність. Ця обставина важлива для детектування інфрачервоного випромінювання. Умовою високої фотопровідності є також великий показник поглинання світла, що реалізується в прямозонних напівпровідниках.
Явище фотопровідності використовується у фотоелементах, найважливішою складовою частиною яких є фоторезистори. Фотопровідність важлива також для детектування інфрачервоного випромінювання й застосовується, наприклад, у приладах нічного бачення. Збільшення провідності при освітленні використовується також у ксерографії, під час якої електричні заряди стікають із освітлених місць попередньо електризованої площини напівпровідникового барабана.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2008) |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.