Федоренко Микола Трохимович

Микола Трохимович Федоренко (9 листопада 1912, П'ятигорськ — 2 жовтня 2000, Велінград, Болгарія) — радянський філолог-сходознавець, державний і громадський діяч, доктор філологічних наук (1943), професор (1953), член-кореспондент АН СРСР по Відділенню літератури і мови (китайська філологія) (з 20.06.1958). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1966—1971 роках.

Микола Трохимович Федоренко
рос. Валериан Александрович Зорин
Народився	9 листопада 1912(1912-11-09) П'ятигорськ
Помер	2 жовтня 2000(2000-10-02) (87 років) Велінград
Громадянство	СРСР
Діяльність	філолог, орієнталіст, державний діяч, громадський діяч, викладач університету, дипломат
Відомий завдяки	Дипломат
Alma mater	Московський інститут сходознавства
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Вчителі	Алексєєв Василь Михайлович
Знання мов	російська
Заклад	Міністерство закордонних справ СРСР
Членство	Академія наук СРСР
Посада	Постійний представник СРСР при ООН
Термін	1963-1968
Попередник	Соболєв Аркадій Олександрович
Наступник	Трояновський Олег Олександрович
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

У 1937 році закінчив китайське відділення Московського інституту сходознавства. У 1939 році аспірантуру Московського інституту сходознавства. Учень Василя Алексєєва.

З 1939 року працював у Народному комісаріаті закордонних справ СРСР.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1948 роках — радник Посольства СРСР в Китаї.

У 1948—1949 роках — завідувач I-го Далекосхідного відділу МЗС СРСР.

У 1950—1952 роках — радник Посольства СРСР в Китайській Народній Республіці.

У 1952 — квітні 1953 року — завідувач I-го Далекосхідного відділу МЗС СРСР. У квітні 1953 — 1955 року — завідувач відділу країн Далекого Сходу МЗС СРСР. З 1954 року — член колегії МЗС СРСР.

У 1955—1958 роках — заступник міністра закордонних справ СРСР.

15 червня 1958 — 16 липня 1962 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Японії.

У січні 1963 — 1968 року — постійний представник СРСР при ООН і представник СРСР в Раді Безпеки ООН.

У 1968—1988 роках — старший науковий співробітник, головний науковий співробітник Інституту сходознавства Академії наук СРСР.

У 1970—1988 роках — Головний редактор журналу «Иностранная литература».

З 1971 року — секретар правління Спілки письменників СРСР.

31 серпня 1973 року підписав Лист групи радянських письменників про Солженіцина і Сахарова.

Наприкінці 1980-х одружився з громадянкою Болгарії Лілією Тодорова і переїхав до неї. Спочатку вони жили в Софії, з 1990 року — у Велінграді.

Помер 2 жовтня 2000 року у Велінграді.

Нагороди та відзнаки

• два ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції (05.11.1982)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (…; 16.11.1984)
• орден Дружби народів (17.09.1975)
• два ордени «Знак Пошани» (05.11.1945; …)
• медаль «За трудову доблесть»

Бібліографія

• Великий китайский писатель Лу Синь. М., Знание. 1953. 32 стр. 150000 экз.
• Лауреат Международной Сталинской премии мира Го Мо-жо. М., Знание. 1952. 32 стр. 150000 экз.
• Очерки современной китайской литературы. М., Гослитиздат. 1953. 256 стр. 20000 экз.
• Встречи с китайскими писателями. М., Правда. 1955. 64 стр. 150000 экз.
• Китайские записи. М., Сов.писатель. 1955. 536 стр. 30000 экз. 2-е изд. М., Сов.писатель. 1958. 561 стр. 30000 экз.
• Мао Дунь. М., Знание. 1956. 32 стр. 75000 экз.
• Китайская литература. Очерки по истории китайской литературы. М., Гослитиздат. 1956. 731 стр. 20000 экз.
• «Шицзин» и его место в китайской литературе. М., ИВЛ. 1958. 167 стр. 1300 экз.
• Гуань Хань-цин — великий драматург Китая. М., Знание. 1958. 31 стр. 65500 экз.
• Земля и легенды Китая. М., Сов. Россия. 1961. 251 стр. 10000 экз.
• Японские записи. М., Сов.писатель. 1966. 416 стр. 30000 экз. 2-е изд. М., Сов.писатель. 1974. 496 стр. 50000 экз.
• Дипломатические записи. М., Сов.писатель. 1972. 399 стр. 30000 экз.
• Краски времени. Черты японского искусства. М., Искусство. 1972. 144 стр. 25000 экз.
• Проблемы исследования китайской литературы. М., ХЛ. 1974. 462 стр. 5000 экз.
• Меткость слова: (Афористика как жанр словесного искусства). М., Современник. 1975. 255 стр. 25000 экз.
• Древние памятники китайской литературы. М., Наука. 1978. 320 стр. 6000 экз.
• Кавабата Ясунари: Очерк. М., Сов.писатель. 1978. 270 стр. 30000 экз.
• Диалог в Каракасе. (о М. Отеро Сильве). М., Правда. 1979. 48 стр. 100000 экз.
• Литературные записи. М., Современник. 1980. 350 стр. 25000 экз.
• Китайское литературное наследие и современность. М., ХЛ. 1981. 398 стр. 10000 экз.
• Краски Созопола. М., Правда. 1981. 47 стр. 100000 экз.
• Кавабата Ясунари; Краски времени: Очерки. М., Сов.писатель. 1982. 464 стр. 100000 экз.
• Морские записи: Очерки. М., Сов.писатель. 1984. 223 стр. 30000 экз.
• Мысль и образ. Литературно-критические статьи. М., ХЛ. 1985. 359 стр. 8000 экз.
• Славянские записи. М., Современник. 1985. 351 стр. 50000 экз.
• Токийские диалоги. М., Правда. 1986. 46 стр. 80000 экз.
• Цюй Юань. Истоки и проблемы творчества. М., Наука. 1986. 153 стр. 10000 экз.
• Избранные произведения. В 2 т. М., ХЛ. 1987. 8000 экз. Т.1. Проблемы исследования китайской литературы. 510 стр. Т.2. Китайское литературное наследие и современность. 492 стр.
• Китайские страницы. М., Советская Россия. 1988. 142 стр. 50000 экз.
• Федоренко Н. Т., Сокольская Л. И. Афористика. М., Наука. 1990. 415 стр. 25000 экз.

Посилання

• Сторінка на сайті Інституту східних рукописів РАН
• Біографія на сайті «Вестник Замоскворечья»
• Історична довідка на сайті Архіву Російської академії наук.