Та́ра, пако́вання (хибна калька з російської— «упаковка»)— промисловий виріб, що призначається для пакування, зберігання, переміщення і реалізації товарів у сфері обігу. Паковання зберігає товар від пошкоджень, сприяє його безпечному транспортуванню, збереженню та продажу. Тара забезпечує збереження споживчих властивостей товарів, полегшує їх транспортування і виконання вантажно-розвантажувальних робіт.[1].
Паковання призначене для вирішення складних завдань: утилітарного, естетичного, функції продажу. За прямим призначенням— це тара, з погляду естетики— дизайнерський об'єкт. Як рекламоносій та носій інформації «німий продавець». Паковання також є хранителем культурного коду, твором мистецтва, довідником, «історією в картинках».
Екструдовані продукти упаковують в пакети із целофану, віскотену, в картонні пачки з внутрішнім пакетом із полімерних термозварювальних матеріалів, картонні ящики з гофрованого або пресованого картону, запаковані у вакуумну плівку, металізовані пакети з біоксальноорієнтованої поліпропіленової плівки (БОПП) і вакуумне паковання[2]. Для упакування фармацевтичних товарів і товарів для роздрібної торгівлі використовують блістерне паковання.
Матеріал виготовлення є провідною ознакою класифікації. Раніше, для оформлення готової продукції використовували папір, картон, скло, бляхи (жерсть), шовк, шкіру, і навіть солому і лозу.
Пакувальний матеріал— матеріал, з якого виробляють паковання і який забезпечує можливість повторного використовування паковання чи екологічно чистого її знищення[1].
Дерев'яна тара становить основну складову в структурі тарообігу й на сьогодні є основним видом тари для пакування і транспортування товарів народного споживання.
Картонна і паперова тара— ящики (короби), коробки, мішки, пакети належать до перспективних видів тари. Виробництво транспортної тари з гофрованого картону широко використовують у світовій практиці.
Текстильна, або м'яка, тара— це мішки (бавовняні, лляні, джутові, лляно-джуто-кенафні, конопляні), а також пакувальна тканина.
Металева тара у порівнянні з іншими видами має найвищу механічну міцність, герметичність і термостійкість. для затарювання товарів використовують бочки, барабани, балони, фляги, спеціальні металеві стрічки.
Полімерна тара має незначну питому вагу в загальному обсязі тари. Вона є перспективою, має достатню міцність, хімічно стійка, легка. Основними видами споживчої та транспортної полімерної тари є банки, коробки, флакони, пакети, ящики, мішки, каністри, пакувальні стрічки (ПЕТ, поліпропіленові, кордові) та ін.
за функціями в процесі товарного обігу
За функціями в товарному обміні розрізняють тару транспортну, споживчу і тару-обладнання.
Транспортна (зовнішня) тара забезпечує транспортування і збереження товарів та є самостійною транспортною одиницею. До неї належать ящики, бочки, мішки, балони, фляги, стрічки, плівки тощо. Модулем (базою) уніфікації для транспортної тари прийнято розміри міжнародного плоского піддона 800×1200мм. Зазвичай виступає як допоміжне паковання. Різні види транспортної тари можна комбінувати між собою (наприклад, розташувати на палеті мішки та скріпити їх поліпропіленовою стрічкою).
Споживча (внутрішня) тара або паковання не є самостійною транспортною одиницею і надходить з продукцією до кінцевого споживача. Її вартість є складовою частиною вартості продукту, що реалізується. Це пакети, коробки, пляшки, банки, флакони тощо.
Тара-обладнання— це технічний засіб, який використовують для укладання, тимчасового зберігання додаткового запасу та продажу товарів населенню в торговому залі магазину.
За призначенням
За призначенням тару поділяють на спеціалізовану й універсальну. Спеціалізовану тару використовують для затарювання, зберігання і доставляння означеного товару, універсальна— для різних товарів. Паковання за зниженою ціною— знижені ціни вказуються виробником безпосередньо на пакованні або ярлику.
За кратністю використання
За кратністю використання в тарообігу тара поділяється на тару одноразового використання (однообігову) та багатообігову.
Тару одноразового використання (паковання сигарет, коробки з-під сірників, цукерок тощо) використовують для затарювання товарів один раз і після її звільнення підлягає утилізації, тобто така тара непридатна для повторного використання, бо її збирання, зберігання, повернення менш вигідні, ніж нове виготовлення.
Багатооборотна тара здійснює декілька оборотів і повертається для повторного використання постачальникам або тароремонтним підприємством. Кількість оборотів залежить від її міцності та дотримання правил експлуатації.
За конструктивними особливостями
За конструктивними особливостями тара поділяється на нерозбірну і розбірну, складану, розбірно-складану, щільну, решітчасту, відкриту і закриту. Найбільше поширення в практиці торгівлі дістала нерозбірна транспортна тара.
Залежно від специфічних властивостей тара буває ізотермічна (зберігає задану температуру, ізобарична (зберігає заданий тиск), пило-, газо-, вологонепроникна, герметична тощо.
ДСТУ EN 14182:2012. Паковання. Основні терміни та визначення (EN 14182:2002, IDT).— Київ: Держспоживстандарт України, 2012.
ДСТУ EN 13430:2008. Паковання. Вимоги до паковання, відновлюваного вторинним переробленням матеріалу (EN 13430:2004, IDT).— Київ: Держспоживстандарт України, 2012.
ДСТУ 3966:2009. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять.— Київ: Держспоживстандарт України, 2010.
ДСТУ ISO 13355:2006. Паковання. Тара транспортна укомплектована, завантажена та вантажні одиниці. Випробування на вертикальну випадкову вібрацію (ISO 13355:2001, IDT).— Київ: Держспоживстандарт України, 2010.
ДСТУ EN 13427:2008. Паковання. Вимоги щодо застосування європейських стандартів у сфері паковання та відходів паковання (EN 13427: 2004, IDT).— Київ: Держспоживстандарт України, 2007.
ДСТУ EN 862:2005. Паковання. Паковання, безпечне для дітей. Вимоги і методи випробування паковання одноразового використання для не фармацевтичних виробів (EN 862:2001, IDT).— Київ: Держспоживстандарт України, 2007.
ДСТУ 2887–94. Паковання та маркування. Терміни та визначення.— Київ: Держстандарт України, 1995.