Українська автономна православна церква
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Украї́нська Автоно́мна Правосла́вна Це́рква (не плутати з «Українською автокефальною православною церквою») — церковна організація створена 18 серпня 1941 на Обласному Соборі Єпископів у Почаєві під проводом митрополита Алексія Громадського; діяла під час німецької окупації на Волині й Наддніпрянщині.
Українська Автономна Православна Церква визнавала канонічне підпорядкування Московській Патріархії, посилаючись на рішення Священного Собору Православної Російської Церкви 1917—1918 року, які надавали автономію церкві в Україні[1] і були підтверджені у 1922 році Патріархом Тихоном.[2] Охоплювала переважно тих вірних, які орієнтувалися на традиційну Російську Церкву: серед її ієрархів були москвофіли Пантелеймон (Рудик), Антоній (Марценко), Іов (Кресович), Леонтій (Филиппович), Дамаскін (Малюта), Димитрій (Маган), Мануїл (Тарнавський), Іоан (Лавриненко) та ін.