Українська греко-католицька церква
одна з католицьких церков sui iuris / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Українська Греко-Католицька Церква?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква (лат. Ecclesia Graeco-Catholica Ucrainae), скорочено УГКЦ (лат. EGCU) — християнська церква, найбільша католицька церква в Україні. Одна із 23-х східних католицьких церков свого права. Перебуває у сопричасті з Папою Римським й католицькою церквою та зберігає візантійську літургійну традицію. Найбільша католицька церква грецького обряду у світі (понад 5,9 мільйонів вірян[8]). Очолюється верховним архиєпископом Києво-Галицьким; чинний голова — архієпископ Святослав (Шевчук) (з 27 березня 2011).
Українська греко-католицька | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Собор св. Юра у Львові | ||||
Патріарший собор Воскресіння Христового, Київ | ||||
Статус | Sui iuris | |||
У складі | Католицької церкви | |||
Самостійність проголошена |
988; 1596 (возз'єднання з Католицькою церквою) | |||
Самостійність визнана | визнана | |||
Перший предстоятель | Михайло Рогоза митрополит Київський, Галицький та всієї Русі | |||
Чинний предстоятель | Святослав Шевчук Верховний Архиєпископ Києво-Галицький | |||
Центр | Київ, Україна | |||
Кафедральний собор | Патріарший собор Воскресіння Христового, Київ | |||
Основна юрисдикція | Україна | |||
Юрисдикція для діаспори |
США Канада Польща Аргентина Бразилія Австралія Казахстан Західна Європа | |||
Літургічна мова | церковнослов'янська[1] (офіційна)[2][3][2], українська | |||
Музична традиція | Український наспів | |||
Церковний календар | григоріанський (окрім Пасхалії)[4][5] | |||
Єпископів | 48 | |||
Єпархій | 25 (1 січня 2019) | |||
Навчальних закладів | 5 (в Україні) | |||
Монастирів | 103 (1 січня 2019) | |||
Парафій | 3470 (1 січня 2019) | |||
Священиків | 3 300[6] | |||
Ченців і черниць | 1 169[6] | |||
Вірних | ~5,9 млн (2006)[7] | |||
Офіційний сайт | Українська Греко-Католицька Церква |
УГКЦ представляє себе правонаступницею Київської митрополії[9] та церквою Володимирового хрещення[10][11][12][13], посилаючись на те, що має безперервну ієрархічну спадкоємність з часу заснування тої у X столітті[14] , при цьому не перебуває в євхаристійному єднанні із Вселенським патріархатом й іншими православними церквами.
У 1596 році Київський митрополит Михайло Рагоза, п'ять єпископів і три архімандрити у церкві святого Миколи підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу єпископа Рима, вийшовши тим самим з-під юрисдикції православного Константинопольського патріархату. У 33-х артикулах унії Київська митрополія визначила умови, на яких згідна прийняти єдність з Римським престолом. Більша частина цих артикулів була покликана зберегти богословську, літургійну та канонічну ідентичність Унійної руської церкви: залишити в Символі віри «від Отця ісходить», не вносити змін у порядок здійснення тайни хрещення, збереження одруженого священства, залишити три види Літургії (св. Івана Золотоустого, св. Василія Великого, св. Григорія Двоєслова)[15]. Частина артикулів з різних внутрішніх і зовнішніх причин була порушена вже у XVII–XVIII ст., цей процес в історії УГКЦ отримав назву латинізація[16]. У XX ст. за митрополита Андрея Шептицького розпочалися поступові спроби відновити втрачену ідентичність. У 2011 році УГКЦ представила свій катехизм «Христос — наша Пасха»[17], в якому віровчення церкви подано на основі анафори Літургії св. Василія Великого.
У XIX–XX ст. єпископи та священники УГКЦ стали безпосередніми учасниками культурного, політичного, економічного відродження українського народу. Зокрема автором музики гімну України є священник Михайло Вербицький. У суспільному й громадському житті УГКЦ обстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізовує велику кількість благодійних і громадських проєктів в Україні та поза її межами.