Торф'яно-болотні ґрунти
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Торф'яно-болотні ґрунти — підтип болотних ґрунтів[1], які формуються в умовах надмірного зволоження атмосферними та ґрунтовими водами, за рахунок застою поверхневих вод або близького залягання підґрунтових вод, під специфічною вологолюбною рослинністю і наявністю болотної рослинності. Відноситься до інтразональних ґрунтів (ґрунти, які є не типові для певних ґрунтово-географічних зон, а зустрічаються в багатьох зонах).
Торф'яно-болотні ґрунти є верхньою частиною торф'яних покладів боліт і мають шар торфу від 20 до 50 см. За структурою торф'яно-болотні ґрунти нагадують подобу губки, що легко вбирає, а й легко віддає воду. Торф'яно-болотні ґрунти повільно прогріваються, оскільки торф погано проводить тепло. Ці ґрунти, після проведення меліорації, використовують як сільськогосподарські угіддя. Осушення та сільськогосподарське використання різко змінює властивості і режими торф'яно-болотних ґрунтів. На фоні зменшення вологості ґрунту відбувається механічне осідання торфу, підвищується температура органогенних горизонтів, зростає аерація профілю, відновні умови змінюються на окислювальні. В цілому зниження рівня ґрунтових вод підвищує біологічну активність торф'яно-болотних ґрунтів.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/%D0%9F%D1%80%D1%8B%D0%BF%D1%8F%D1%86%D0%BA%D0%B0%D0%B5_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B5_%282001%29.svg/320px-%D0%9F%D1%80%D1%8B%D0%BF%D1%8F%D1%86%D0%BA%D0%B0%D0%B5_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B5_%282001%29.svg.png)