Loading AI tools
підприємець, колекціонер, меценат З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тере́щенко Іва́н Микола́йович (30 серпня (10 вересня) 1854, Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія — 11 (24) лютого 1903, Канни, Франція) — український підприємець, фінансист та меценат. Співзасновник «Товариства буряково-цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків», яке стало лідером цукрової промисловості України та стимулювало розвиток суміжних індустрій.
Іван Миколайович Терещенка | |
---|---|
Народився | 10 вересня 1854 Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 11 лютого 1903 (48 років) Канни, Франція ·туберкульоз |
Поховання | с. Іскрисківщина |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | підприємець, колекціонер, меценат, благодійник |
Відомий завдяки | благодійник |
Alma mater | Київський університет |
Знання мов | російська |
Посада | гласний Київської думи |
Військове звання | корнет |
Конфесія | православна церква |
Рід | Терещенки |
Батько | Микола Артемійович Терещенко |
Мати | Пелагія Георгіївна Терещенко |
Родичі | брат Олександр дядько Федір Терещенко |
Брати, сестри | Терещенко Олександр Миколайович |
У шлюбі з | Єлизавета Михайлівна Саранчева (пом.1921) |
Діти | Пелагія (1884—1971), Михайло (1886—1956), Єлизавета (1888—1949), Микола (1894—1928?) |
«Прагненням до суспільної користі» Родовий Герб і Девіз Терещенків з 1870 р. | |
Син Ніколи Артемійовича Терещенка
Батько Михайла Івановича Терещенка
Прадід Мішеля Терещенко — підприємця та Мішеля Терещенко — філософа
Народився у Глухові.
Навчався на юридичному факультеті Київського університету. Із 1879 року, після закінчення навчання, короткий строк служив у гвардійському артилерійському полку у Варшаві.
Вийшов у відставку в квітні 1880 і оселився у Києві.
За підтримки батька разом з братом Олександром заснували «Товариство буряково-цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків», діяльність якого незабаром охопила Чернігівську, Київську, Волинську, Подільську, Харківську, Курську і Тульську губернії.
У 1883–1891 рр. — гласний Київської міської думи.
За прикладом батька й дядька Ф. А. Терещенка, збирав колекцію картин переважно з творів тогочасних російських та українських митців, підтримував із багатьма з них дружні стосунки. Як наголошує земляк і добрий приятель художник М. І. Мурашко, І. М. Терещенко був сповнений бажання «стати для Києва тим, ким був для Москви П. М. Третьяков»[1].
Серед меценатської діяльності І.Терещенка для розвитку української художньої культури особливе значення мала його підтримка рисувальної школи Миколи Мурашка — першого спеціального художнього закладу в Києві. На її облаштування й утримання протягом 25 років (1875–1900) він витратив 150 тисяч карбованців[2].
У це й же час Іван Терещенко — почесний попечитель Київського реального та Олександрівського ремісничого училищ.
Одружений був з Єлизаветою Михайлівною, донькою інтенданта Київського військового округу генерал-лейтенанта М. А. Саранчева. Серед чотирьох дітей цього подружжя найяскравішою й найнепересічнішою постаттю став найстарший син Михайло, в якому вдало поєдналися характерні родинні риси — надзвичайний розум, дивовижна працездатність, підприємливість, благодійність, тонкий художній смак та особиста привабливість. Йому судилося увійти в історію насамперед як політичному діячу — міністру фінансів, а згодом — іноземних справ Тимчасового уряду Росії в 1917 році[1].
В останні роки життя хворів на туберкульоз і був змушений жити і лікуватися на півдні Франції у м. Канни, де на своїй віллі «Маріпоза» й помер на 49 році життя[3].
Похований у с. Іскрисківщині Сумського повіту, Харківської губернії (нині — Білопільського р-ну Сумської області України) у парку в центрі села серед інших поховань членів родини Терещенків.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.