Loading AI tools
староста гродненський, маршалок господарський, староста (воєвода) Троцький З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Станко (Станіслав) Судивоєвич, також Суд(з)и(і)воє(ге)вич (нар. друга чверть XV століття — пом. перед 6 вересня 1481) — державний діяч Великого князівства Литовського, староста (намісник) гродненський (1463—1476), маршалок двору (1464—1476) та маршалок земський литовський (1476), Троцький воєвода (1477—1478).
Станко (Станіслав) Судивоєвич | |
---|---|
староста (намісник) гродненський | |
1463 — 1476 | |
Монарх | Казимир IV Ягеллончик |
Маршалок двору | |
1464 — 1476 | |
Маршалок земський литовський | |
1476 | |
Попередник | Радзивілл Остікович |
Наступник | Мартин Гаштовт |
Троцький воєвода | |
1477 — 1478 | |
Попередник | Радзивілл Остікович |
Наступник | Мартин Гаштовт |
Народився | друга чверть XV століття
|
Помер | перед 6 вересня 1481 |
Відомий як | державний діяч |
Країна | Велике князівство Литовське |
Батько | Судивой Волімонтович |
Рідня | Ян Кезгайлович, Михайло Кезгайлович, Добеслав Кезгайлович |
Релігія | католицтво |
Народився Станко, імовірно, у другій чверті XV століття в родині впливового великокняжого урядника Судивоя Волімонтовича, представника литовського боярського роду Волімонтовичів. Мав сестру невідомого імені — дружину маршалка господарського, старости браславського, намісника смоленського і Троцького воєводи Івашка (Яна) В'яжевича[pl][1].
Вперше згадується в документах 1463 року[2] як староста (намісник) гродненський (1463—1476)[3][4], який засідав у великокняжій раді[5].
У березні 1469 року Станко, імовірно, з дружиною Катериною, здійснив подорож до Риму[5]. В супліці до Папи Римського визнавав, що лише нещодавно перейшов до католицької віри з «татарського язичницького обряду» (лат. ritum antea Tartarorum et paganorum), якого продовжують дотримуватися деякі жителі в околицях Деволтува[6]. Думки вчених щодо початкового віросповідання Станка розділилися: вважають, що він міг бути і язичником, і православним[5].
Протягом 1464—1476 років (можливо, й перед 1463 роком[5]) був маршалком двору (господарським) Казимира Ягеллончика[7][8][9]. У листі литовських панів до магістра Тевтонського ордену від 22 листопада 1474 року Станко Судивоєвич називається «найвищим (головним) маршалком його милості господаря» (нім. königlicher gnadin oberste marschalk)[10]. Очевидно, був саме найголовнішим серед інших відомих на той час двірських маршалків — Івашка В'яжевича, Богдана Саковича, Яна Кучука, Івана Ходкевича, Миколи Немировича тощо[11]. За деякими даними, в першій половині 1476 року виступав уже як маршалок земський литовський[12][5], що, в принципі, можливо, враховуючи, що земський маршалок Радзивілл Остікович близько 1475 року був призначений Віленським каштеляном, а наступний за ним, Мартин Гаштовт, згадується на цій посаді найраніше у травні 1477 року[13].
Протягом 1477—1478 (за іншими даними — протягом 1478—1483[14] років обіймав посаду Троцького воєводи[9].
Помер до 6 вересня 1481 року, був похований у фундованій ним каплиці святої Трійці (пізніше — Судивоєва) у Віленській катедрі[15].
Основні вотчинні володіння Станка Судивоєвича знаходилися в околицях Вількомира[16]. У Мінському повіті володів великим маєтком у Шацьку[be-tarask] та Станьковому (ймовірно — навколо сучасного села Станькове[be-tarask]), також маєтком Сурвілішки (тепер Сурвілішкіс[pl] у Литві) над річкою Невежисом і Ботоки (Батакяй)[pl] у Жмуді, мав будинки у Вільні та Ковні[5].
1468 року заснував у Ковні один із перших у Литві бернардинських кляшторів[17]. 4 квітня 1471 року передав його ченцям свій будинок біля Ковненського замку[18].
Перед 1469 роком відновив фундацію костелу у родинному Деволтуві[be-tarask], у березні цього року особисто відвідав Папу Римського і клопотався про оголошення в ньому церковних свят[19].
Був також фундатором каплиці святої Трійці у Віленській катедрі, де й був похований[16]. У якості посагу на неї подарував Віленському єпископству свій великий Станьківський маєток[5].
Після його смерті частина володінь перейшла до племінниці Ганни, дружини Петра Івановича Монтигердовича, та великого князя[15]. Маєтком Батаки (Ботоки) в Жмуді заволодів його двоюрідний племінник Ян Кезгайлович[20].
Дружина — Катерина. В. Семкович вважав, що від Станка Судивоєвича походили Станко(е)вичі[2], які 1541 року судилися за вотчину Деволтув[9]. Проте той факт, що після його смерті одна частина володінь перейшла до його племінників, інша частина до великого князя, свідчить про те, що, ймовірно, він помер бездітним[15].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.