Список давньоримських преноменів

Преномен — одна із трьох складових частин давньоримського імені, яка вказувала на особисте ім'я. Преноменів було небагато, найчастіше вживалися лише 18 з них, які зазвичай скорочувалися до однієї-трьох літер. Менш поширені преномени писалися повністю.

Широковживані римські преномени (особисті імена)

Преномен	Скорочення	Примітка
Appius	App.	Аппій; за переказами, це ім'я пішло від сабінського Atta і до Риму було принесене родом Клавдіїв
Aulus	A. або Avl.	Авл; у просторіччі існувала архаїзована форма Olus, тому скороченням цього імені може також бути О.
Decimus	D. або Dec.	Децим; архаїчне Decumos; від порядкового числівника «десятий»
Gaius	C.	Гай; часто пишеться як Caius, тому скорочується як C., і дуже рідко - як G.. Це пішло ще з тих часів, коли C і G на письмі не розрізнялися. Ім'я походить від етрусського Cae або Cai, значення невідоме.
Gnaeus	Cn.	Гней; архаїчна форма Gnaivos; дуже рідко скорочується як Gn.; зустрічаються форми Naevus, Naeus, Cnaeus.
Kaeso	К.	Кезон; ще варіант написання — Caeso. Означає «вирізаний з матки». Нерозповсюджений преномен, вживався лише в родині Фабіїв
Lucius	L.	Луцій; архаїчне Loucios — від lux («світло»)
Mamercus	Mam.	Мамерк; ім'я оскського походження, вживалося тільки в родині Еміліїв
Manius	M`.	Маній; знак у вигляді коми в верхньому правому кутку є залишком п'ятилінійного написання літери М
Marcus	M.	Марк; існує написання Marqus. Походить від етрусського Marce, значення невідоме. Дуже поширене.
Numerius	N.	Нумерій; від оскського Numesie, пов'язане з родом Фабіїв
Publius	P.	Публій; архаїчне Poblios, що скорочується як Po. Походить від лат. publius — «народний», а це, в свою чергу, від етрусського Puplie.
Quintus	Q.	Квінт; в просторіччі Cuntus, зустрічаються Quinctus, Quintulus; від порядкового числівника «п'ятий». Дуже поширене.
Servius	Ser.	Сервій — від servo ("берегти, охороняти"). Менш поширене.
Sextus	Sex.	Секст; від порядкового числівника «шостий».
Spurius	S. або Sp.	Спурій; може також вживатися не як преномен, а в своєму дійсному значенні «позашлюбний».
Titus	T.	Тіт — від етрусського Tite, значення невідоме.
Tiberius	Ti. або Tib.	Тіберій — від етрусського Thefarie, що, можливо, означає «річка». Дуже поширене.

Інші, рідко вживані преномени:

• Агріппа (Agrippa) — «той, що народився ногами вперед»
• Амулій (Amulius)
• Анк (Ancus)
• Анній (Annius)
• Арунс (Aruns) — етрусського походження
• Атта (Atta)
• Вел (Vel ) — етрусського походження
• Вібій (Vibius)
• Волерон (Volero)
• Волус (Volusus)
• Вопіск (Vopiscus) — вживався тільки в патриціанському роді Клавдіїв
• Дентер (Denter)
• Деций (Decius ) — пов'язаний із патриціанським родом Мінуціїв
• Друз (Drusus) — вживався тільки в патриціанському роді Клавдіїв
• Еппій (Eppius)
• Ерій (Herius) — вживався у плебейському роді Асініїв.
• Камілл (Camillus ) — вживався тільки у гілці патриціанської родини Фуріїв, яка об'єданалася з родиною Аррунціїв. Відоміший як когномен.
• Кел (Caelus) — від етрусського Caele
• Кос (Cossus)
• Лар(с) (Lar (s)) — етрусського походження
• Марій (Marius) — можливо, походить від римського бога Марса (Mars).
• Марцел (Marcellus) — походить від кельтського «той, що має смертельний удар». Відоміше як когномен.
• Месій (Mesius)
• Меттій ('Mettius) — від етрусського Metie
• Мінацій (Minatius)
• Міній (Minius)
• Нерон (Nero)
• Новій (Novius)
• Нон (Nonus) — «дев'ятий»
• Нума (Numa)
• Овій (Ovius)
• Октавіан (Octavianus ) — «восьмий»
• Опіав (Opiavus)
• Опітер (Opiter) — пов'язаний із патриціанським родом Вергініїв
• Осполіс (Hospolis)
• Ост (Hostus)
• Павел (Paullus)
• Паквій (Pacvius, Paquius)
• Песценій або Перценій (Pescennius, Percennius)
• Петр (Petro)
• Планк (Plancus)
• Плавт (Plautus)
• Помпо (Pompo)
• Попідій (Popidius)
• Постумій (Postumius) — «той, що народився після смерті батька»
• Потіт («Potitus»)
• Прім (Primus) — «перший»
• Прок(у)л (Proc(u)lus)
• Рет (Retus)
• Сальвій (Salvius)
• Секунд (Secundus) — «другий»
• Септім (Septimus) — «сьомий»
• Сервій (Servius)
• Сертор (Sertor)
• Сісенна (Sisenna)
• Статій (Statius)
• Терцій (Tertius) — «третій»
• Тір (Tirrus)
• Требій (Trebius)
• Туллій (Tullus)
• Тур (Turus)
• Фауст (Faustus) — «щасливий», архаїчний преномен, відроджений диктатором Суллою для своїх дітей-двійнят і вживаний його нащадками. Нерозповсюджений прегномен.
• Флавій (Flavius) — від flavus (золото), імператорський преномен після ІІІ ст. Дійшов до VIII ст. н. е.
• Фертор (Fertor)

Див. також

• Список давньоримських номенів
• Список давньоримських когноменів