Соломон Єгуда Раппопорт

Соломон Ієгуда Лейб Раппопорт (івр. שלמה יהודה כהן רפאפורט; 7 січня 1790, Львів — 16 жовтня 1867, Прага) — галицький рабин, основоположник вивчення історії єврейського народу, діяч Гаскали у Галичині. Ідейний противник хасидизму, учень Натана Крохмаля.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Раппопорт.

Соломон Єгуда Лейб Раппопорт
Портрет Раппопорта (автор Антонін Махек[cs])
Релігія:	юдаїзм
Дата народження:	7 січня 1790(1790-01-07)
Місце народження:	Львів
Дата смерті:	16 жовтня 1867(1867-10-16) (77 років)
Місце смерті:	Прага
Країна:	Австрійська імперія
Національність:	єврей
Основні інтереси:	юдаїзм[1]
Попередник:	Список Нахман Крохмаль
Підпис:
Соломон Єгуда Раппопорт у Вікісховищі

Життєпис

Народився 7 січня 1790 року в місті Львові,^[2] що на той час входило до складу коронного краю Галичини та Володимирії.

У 1810 році одружився з Францішкою Фрейде Геллер, дочкою Ар'є Лейба Когена Геллера^[en], відомого галицького рабина, талмудиста і галаха. Вже в молодому віці прославився як знавець талмудичної і середньовічної рабіністичної літератури^[en], написав коментар на роботу свого тестя «Авней мілуім». У 1815 році він написав антихасидський памфлет «Нер міцва», де обстоював ідеї Гаскали, який, однак, був опублікований лише у 1869 році, після його смерті.

Погляди Рапопорта викликали різке осудження львівських хасидів, які оголосили йому і його поплічникам херем. Після смерті тестя, який підтримував Соломона матеріально, той працював управляючим в орендарів податків, пізніше намагався отримати місце рабина у Берліні чи викладача Талмуду у деяких містах Італії. Покинувши торгівлю, якою він певний час займався у Бродах, він був обраний рабином у Тернополі (служив у 1837—1840 роках^[2]). Після конфлікту з місцевими хасидами, а також нападок у пресі, переїхав до Праги, де обіймав посаду головного рабина.

Окрім релігійних текстів Рапопорт публікував брошури («Тхунат ір Паріс ве-і Елба»), вірші, переклади, драматичні твори. Саме в цей період він зацікавився історією євреїв, результатом вивчення якої став ряд праць: «Ал двар єгудім хабашим» (1824), «Єрі‘от Шломо» — біографічна монографія про видатних єврейських учених раннього середньовіччя (Са'аді Гаона^[en], Натана бен Ієхіеля Римського^[en], Хая бен Шріре^[en], Ел'азара Каліре^[en], Ханан'ела бен Хушіеле, Нисіма бен Я'акова Ібн Шахині^[en] з Кайруана^[en]).

Помер 16 жовтня 1867 року в м. Прага^[2] (нині Чехія).

Твори

Титульна сторінка «Порядку слів», Прага, 1852

• «Опис міста Парижа й острова Ельба», 1814
• «Світильник заповіді», 1815
• «Уцілілі юдеї», 1827
• «Порядок слів», 1852
• «Слова миру і правди», 1861
• «Тора — світло», 1869
• «Частка Єгуди», 1869

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
2. Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 171. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела

• Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 171. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Полін. Дослідження історії та культури євреїв Східної Європи / за ред. Ентоні Полонськи. — Київ : Дух і літера, 2011. — 410 с. — ISBN 978-966-378-178-5.

Посилання

• Видатні особистості гебрейського Львова. ji.lviv.ua. Часопис «Ї». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 19 березня 2016.