Сибілянти
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сибіля́нти (англ. sibilant consonants, strident consonants) — у фонетиці група передьноязикових щілинних приголосних звуків. Під час їх вимови потік повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність (зі свистом або шипінням). В українській мові позначаються літерами с, з, і шиплячими — ж, ш, ц, ч, дз, дж.