Рід (мовознавство)
граматична категорія на основі статі / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Середній рід?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Рід (лат. genus grammaticum) — граматична категорія різних частин мови, що розподіляє їх на класи, що співвідносяться з ознакою статі (чоловічої, жіночої чи відсутньої): чоловічий рід, жіночий рід, середній рід (в однині).
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Категорія роду іменників, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з листопада 2014. |
Засади розподілу слів за родами дуже розмиті. Лише певна частина іменників (які означають істот) реально відображає стать цих істот: брат (чол. рід) — сестра (жін. рід), лат. lupus («вовк», чол. рід) — lupa («вовчиця», жін. рід). Тоді як рід неістот (стіл (чол. рід), казка (жін. рід), добро (сер. рід)) вочевидь не ґрунтується на статі. Розмитість показників роду призвела до виникнення спільного роду (сирота: чол. рід та жін. рід).
Категорія роду є однією з основних морфологічних ознак іменника і і як самостійна (синтаксично незалежна, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять в синтаксичні зв'язки) властива лише іменникам. Рід іменника визначає рід займенника, артикля, прикметника та дієслова (i його форм), що відносяться до цього іменника. Наприклад: дівчина (жін. рід) — читала (жін. рід); море (сер. рід) — синє (сер. рід); ісп. una (артикль, жін. рід) — hija («дочка», жін. рід) — bonita («гарна», жін. рід).
При цьому з 256 існуючих у світі мов лише 112 (44 %) мають ознаки роду, а 144 (56 %) роду не мають: вони є безродовими (англійська, тюркські, угрофінські мови, африкаанс).
Триродова система характерна для слов'янських мов, а також для давніх індоєвропейських мов — давньогрецької, латинської та санскриту. Більшість сучасних індоєвропейських та афразійських мов мають два роди (чол. та жін.).
Термін «рід» у сучасному значенні українською вперше вжив Т. Глинський у неопублікованій граматиці; 1849 року ним же скористався Я. Головацький.