Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Середньоірландська мова (середньоірл. Gaoidhealg, ірл. An Mheán-Ghaeilge) — гойдельська мова, якою говорили в Ірландії, більшості Шотландії та острова Мен у 10-12 століттях. Мова була сучасником пізньої давньоанглійської та ранньої середньоанглійської. Сучасні гойдельські мови - ірландська, шотландська гельська та менська - всі є нащадками середньоірландської.
середньоірландська мова | |
---|---|
Gaoidhealg | |
Регіон | Ірландія, острів Мен, західне узбережня Британії, Шотландія. |
Носії | 0, перейшла в ранню сучасну ірландську приблизно в 12 столітті н.е. |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | Індоєвропейська |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | mga |
ISO 639-3 | mga |
Єдиним рукописом того часу збереженим в Ірландії є «Lebor Bretnach» або "Ірландський Ненній". Проте Томас Оуен Кленсі стверджував, що працю було написано в Шотландії, в монастирі села Абернеті.
Середньоірландська була флективною мовою, номінативного ладу, з базовим порядком слів у реченні VSO (присудок-підмет-додаток).
Іменники відмінялись за родами: чоловічий та жіночий. Мали 3 числа — однина, двоїна, множина та 5 відмінків — називний, родовий, знахідний, прийменниковий, кличний.
Прикметники узгоджувались з іменником за родом, числом та відмінком.
Дієслова мали три часи: теперішній, минулий та майбутній. Чотири способи: індикатив, кон'юнктив, кондиціоналіс та імператив; залежну та незалежну форму. Дієвідмінювання також здійснювалося за трьома особами та безособовими формами. Існували переддієслівні частки для позначення заперечення, питання, підрядного речення тощо.
Прийменники змінювались за особою та числом. Різні прийменники керуються різними відмінками.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.