Кіт свійський
невеликий ссавець ряду хижих (Carnivora) родини котових (Felidae) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Свійська кішка?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Кіт сві́йський, або кі́шка сві́йська (лат. Felis silvestris catus, Felis lybica catus або Felis catus) — невеликий ссавець ряду хижих родини котових. Сучасна назва походить від латинської назви catus, що використовується для свійського кота, на відміну від дикого, який латиною називається felis.
Кіт свійський Період існування: 9500 років тому — сучасність | |
---|---|
Колаж із котами | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
Родина: | Котові (Felidae) |
Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
Рід: | Кіт (Felis) |
Вид: | Кіт свійський (F. catus) |
Біноміальна назва | |
Felis catus Linnaeus, 1758 | |
Кіт перебуває в тісному співіснуванні з людиною понад 9500 років[1] та є найпоширенішою хатньою твариною[2]. Поширений у всіх районах земної кулі. Україна за даними 2006 року входила в 10 країн з найбільшою кількістю населення котів, ставши домом для 7 350 000 домашніх котів[3], але втратила цей статус[4]. Загалом у світі налічується близько 600 млн (2015 рік) свійських котів[5], і за останніми дослідженнями, 80 % з них — бродячі[6][7].
Налічується кількадесят порід кота свійського.
Коти приблизно одного розміру з іншими малими кішками, вони мають струнке тіло, гострі зуби, чудовий зір та нюх, добре пристосовані для полювання на менших тварин. Однак коти, у порівнянні з дикими родичами, втратили смак до цукру, а певні популяції проявляють спадкову глухоту. Хоча коти полюють поодинці, вони є соціальними тваринами, що використовують численні засоби комунікації, у тому числі вокалізацію, феромони, мову тіла[8].
Ще нещодавно вважалося, що коти були одомашнені у Стародавньому Єгипті, де вони були культовими тваринами[9]. Однак, одне дослідження 2007 року поставило ці дані під сумнів, запевняючи, що всі домашні коти по жіночій лінії походять лише від 5 предків, ймовірно степових котів (Felis silvestris lybica), що були само одомашнені близько 10 тис. років тому на Близькому Сході[10]. Найперші археологічні відомості про одомашнення котів припадають на час приблизно 9500 років тому та були знайдені на Кіпрі[11].