Свято-Миколаївська церква (Бобринець)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Свя́то-Микола́ївська це́рква — православний храм в місті Бобринці на Кіровоградщині, пам'ятка архітектури XIX століття.
| Свято-Миколаївська церква | |
|---|---|
 Свято-Миколаївська церква в Бобринці | |
| 48°03′08″ пн. ш. 32°10′08″ сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Бобринець |
| Архітектор | невідомий |
| Засновник | княжна Дмитрянська |
| Кінець будівництва | 1853 |
| Стиль | пізній класицизм, неоруський стиль |
| Належність | Православна церква України |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | м. Бобринець, вул. Леніна, 57. |
  Свято-Миколаївська церква (Бобринець) (Україна) | |
 | |
 Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі | |
Дерев'яна Миколаївська церква на місті сучасної кам'яної була зведена і освячена в 1792 році за благословення вікарного єпископа Іова. Раніше на цьому місці функціонувала Миколаївська православна каплиця. Дерев'яна церква проіснувала до 1840 року.
Кам'яна Свято-Миколаївська церква була збудована в 1853 році за типовим проектом в стилі пізнього класицизму. Будівництво церкви велося на кошти княгині Дмитрянської.[1] Храм був тринавним і однокупольний з вівтарем, виділеним напівкруглою апсидою на східному фасаді.
1861 року у приміщенні Свято-Миколаївської церкви було зачитано Маніфест про звільнення селян від кріпацтва. На той час храм залишався єдиним інформаційним осередком для мешканців містечка, де вони могли довідатися про події в імперії.
У 1863 році до храму було прибудовано бокові вівтарі та чотириярусну дзвіницю з шатровим завершенням, прикрашену кокошниками. Це наблизило споруду до неоруського стилю, характерного для значної частини єпархій Російської імперії.
В XIX столітті церква переживала період розквіту, мала понад 110 десятин землі.
В роки Громадянської війни Миколаївський храм дуже постраждав. Лише завдяки зусиллям церковного старости отця Василія вдалося зберегти старовинні іконостаси, хрест Спасителя та хоругви. Переховуючи церковні атрибути вдома та у родичів, отець Василій склав заповіт, в якому благав не нищити церкву, а після його смерті передати святі речі Одеській патріархії.
З 1930-х років церкву стали відбудовувати як складське приміщення для потреб колгоспу. Після Другої світової війни почалась її реставрація.
В плані церква має вигляд хреста і розділена на три частини: бабинець, середину і вівтар. Вівтарна частина відділена іконами-перегородкою. Особливої просторової глибини інтер'єру храму надає розпис купола, де зображений Бог-Отець з маленьким Ісусом на колінах. Світло, що ллється з восьми вікон барабану, створює ілюзію сяйва.
- 15 травня 1875 року в Бобринці в будинку настоятеля Миколаївського собору архієпископ Херсонський і Одеський Леонтій зустрівся з героєм війни 1812 року та Кримської кампанії графом Дмитром Остен-Сакеном. За документальними даними, саме в Бобринці графа було охрещено. У знак вдячності він пожертвував церкві значні кошти для придбання церковного приладдя та грецьких ікон XVI-XVII століть.
- Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий співали в церковному хорі та брали участь у всіх богослужіннях храму.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
