Сади Лукулла
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сади Лукулла (лат. Horti Luculliani) — найдавніші сади в Стародавньому Римі на південно-східному схилі пагорба Пінчо, розбиті римським полководцем і консулом Луцієм Лукуллом (лат. Lucius Licinius Lucullus) в 60 році до н. е. (Tacitus, Ann., XI.1).
Сади Лукулла | |
Дата створення / заснування | 60 до н. е. |
---|---|
Названо на честь | Луцій Ліциній Лукулл |
Засновник | Луцій Ліциній Лукулл |
Культура | Стародавній Рим |
Країна | Італія |
Адміністративна одиниця | Рим |
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
Лукулл вважається фундатором римського садового мистецтва. Він привіз із Персії і вперше розвів у Європі культурну вишню. Його римський парк складався з кількох ділянок садів з різними насадженнями. Сади прикрашали статуї, вази, фонтани.
Подальший внесок у благоустрій садів зробив римський консул Валерій Азіатік (лат. Decimus Valerius Asiaticus), якому вони належали з 46 року н. е. і називалися Horti Asiatici. За словами Плутарха, сади Лукулла стоять в одному ряду з найпрекраснішими імператорськими садами (Plut., Luc., 39).
В епоху Відродження сади на Пінчо були відроджені родиною Медічі. Зараз на цьому місці розташовані вілла Борґезе та вілла Медічі.