Савченко Павло Григорович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Са́вченко Павло́ Григо́рович (1887–1920) — поет-символіст родом з Полтавщини, брат Якова Савченка. Автор збірки поезій «Мій сміх, моя задума. Епільоги» (Лохвиця, 1913), співробітник «Літературно-критичного альманаху» (1918). Перебуваючи спершу під впливом народницької поетики, пізніше як символіст був прихильником «чистого мистецтва». Розстріляний денікінцями.
Коротка інформація Савченко Павло Григорович, Народився ...
Савченко Павло Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 16 (28) липня 1887 Жабки, Лохвицький район | |||
Помер | 1920 Ромни, Полтавська губернія, Українська СРР | |||
Країна | ![]() | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | з 1909 | |||
Жанр | поезія | |||
| ||||
![]() | ||||
Закрити
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко.
Більшу частину віршів Савченка було опубліковано посмертно («Червоний вітер. Поезії», 1991).[1]