Рядний восьмициліндровий двигун
конфігурація двигуна внутрішнього згоряння з рядним розташуванням восьми циліндрів, поршні зі штоками яких обертають один спільний колін / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Рядний восьмициліндровий двигун?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ря́дний восьмицилі́ндровий двигу́н часто позначається як I8 або L8 (англ. straight-eight engine; inline-eight engine) — конфігурація двигуна внутрішнього згоряння з рядним розташуванням восьми циліндрів, поршні зі штоками яких обертають один спільний колінчастий вал.
Така конструкція є повністю збалансованою конфігурацією двигуна. Порівняно з рядним шестициліндровим двигуном конфігурація L8 робить більше робочих циклів за одиницю часу, і, як наслідок, працює плавніше під навантаженням та не створює додаткових вібрацій у трансмісії автомобіля на малих обертах.
Завдяки цьому, а також, через простоту виготовлення, порівняно з V8, у минулому (у період 1920— 1950-х років) рядні «вісімки» часто знаходили застосування на спортивних і дорогих легкових авто, особливо у США. У довоєнні роки варіанти комплектації з такими двигунами мали практично всі американські автомобілі середнього та вищого класів, за винятком марок «Cadillac», «Mercury» і «Lincoln», котрі традиційно використовували лише двигуни V8. Моделі «Buick» мали верхньоклапанні L8, решта марок використовували схему з нижнім боковим розташуванням клапанів. Першим серійним автомобілем з двигуном цієї конфігурації був Packard Straight Eight моделі 1923 року.
Однак, велика довжина такого двигуна потребує довгого моторного відсіку, що робить L8 неприйнятним для сучасних легкових автомобілів. Крім того, довгі колінчастий і розподільні вали схильні були до додаткових крутильних коливань, що істотно знижувало їх ресурс, а при збільшенні числа обертів двигуна вище за певну межу через деформацію колінчастого вала виникав ризик фізичного контакту між шатунами і стінками картера, що призводило до виходу двигуна з ладу.
З цих причин використання конфігурації L8 завжди зводилось до двигунів великого робочого об'єму з невеликими максимальними обертами. У другій половині XX століття на автомобілях цей тип двигуна практично повністю був витіснений меншою мірою збалансованим, але суттєво компактнішим та з більшим ресурсом до форсування двигуном V8, однак рядні 8-циліндрові двигуни і далі використовуються на тепловозах, суднах та в стаціонарних установках.