Руфіджі

Руфіджі (англ. Rufiji River) — одна з великих річок Танзанії, яка повністю знаходиться в межах цієї африканської держави.

Руфіджі
Руфіджі в Національному парку Селус
8°00′ пд. ш. 39°20′ сх. д.
Витік
• координати	8°31′17″ пд. ш. 37°20′33″ сх. д.
Гирло	Мафія-канал
• координати	7°45′26″ пд. ш. 39°21′50″ сх. д.
Країни:	Танзанія
Довжина	600
Площа басейну:	177 429
Середньорічний стік	792 м³/с
Притоки:	Велика Руаха
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Річка утворюється злиттям річок Кіломберо і Лувегу і має довжину приблизно 600 км з витоком в південно-західній Танзанії і гирлом на березі Індійського океану біля острову Мафія у Мафія-канал. Її основною притокою є Велика Руаха.

Вона судноплавна на бл.100 кілометрах з загальної довжини.

Руфіджі розташована близько 200 кілометрів на південь від столиці Танзанії — Дар-ес-Салама. Значна частина її течії розташована в Національному парку Селус.

Водозбірний басейн системи річки Руфіджі становить 177 429 квадратних кілометрів^[1] і складається з:

Річка (притока)	Басейн км2	Процент загального басейну	Процент у загальному стоку
Велика Руаха	83 970	47	15
Кіломберо	39 990	23	62
Лувегу	26 300	15	18
Руфіджі (нижня течія)	27 160	15	5
Всього	177 429	100	100

У дельті річки розташовані найбільші мангрові ліси в Східній Африці^[2].

Річка в історії

Відгалуження древніх морських шляхів вели вниз до Східного узбережжя Африки, яке греками і римлянами в 1 столітті н. е. було названо «Азанія» і описано в творі «Періпл Еритрейського моря».

Під час Першої світової війни дельта річки була ареною тривалої морської операції з жовтня 1914 по липень 1915 року. Це були спроби, а потім і досягнення успіху, Королівського військово-морського флоту нейтралізувати і знищити німецький крейсер «Кенігсберг».

Джерела

1. Arvidson, Anders та ін. (May 2009). Initial Assessment of Socioeconomic and Environmental Risks and Opportunities of Large-scale Biofuels Production in the Rufiji District (PDF). SEKAB BioEnergy (T) Ltd. с. 23. Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2012. Процитовано 1 квітня 2015. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка); Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
2. «Downstream and Coastal Impacts of Damming and Water Abstraction in Africa», Environmental Management, authored by Maria Snoussi, Johnson Kitheka, Yohanna Shaghude, Alioune Kane, Russell Arthurton, Martin Le Tissier, and Hassan Virji, 2007, volume 39, page 589 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2014. Процитовано 1 квітня 2015. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)

Література

• Chami, Felix A. 1999. «The Early Iron Age on Mafia island and its relationship with the mainland.» Azania Vol. XXXIV 1999, pp. 1-10.
• Chami, Felix A. 2002. «The Egypto-Graeco-Romans and Panchea/Azania: sailing in the Erythraean Sea.» In: Society for Arabian Studies Monographs 2 Trade and Travel in the Red Sea Region. Proceedings of Red Sea Project I held in the British Museum October 2002, pp. 93-104. Edited by Paul Lunde and Alexandra Porter. ISBN 1-84171-622-7.
• Miller, J. Innes. 1969. Chapter 8: «The Cinnamon Route». In: The Spice Trade of the Roman Empire. Oxford: University Press. ISBN 0-19-814264-1
• Ray, Himanshu Prabha, ed. 1999. Archaeology of Seafaring: The Indian Ocean in the Ancient Period. Pragati Publications, Delhi.

Посилання