Раменське (рос. Раменское) — адміністративний центр Раменського району Московської області, Росія, центр однойменного міського округу. Місто обласного підпорядкування[3].
| місто Раменське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
 | |||||
| Розташування міста Раменське | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | міське поселення Раменське | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46 248 501 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46648101001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1760 | ||||
| Статус міста | 1926 | ||||
| Населення | 106 264 (2015) [1] | ||||
| Площа | 59,46 км. кв. км²[2] | ||||
| Поштові індекси | 140100 | ||||
| Телефонний код | +7 +7 496 4 (всі номери починаються з 6 і 7), | ||||
| Географічні координати: | 55°34′00″ пн. ш. 38°13′49″ сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 125 м м | ||||
| Вебсторінка | ramenskoye.ru | ||||
|
| |||||
|
| |||||
.png)
Історія
.jpg)
Місцевість Раменьє відома з 14 століття, назва походить від д.-рус. рамень — «рілля, що заростає лісом» (пор. укр. діал. рамень — «густий ялинник»)[4], або «рілля, розчищена від лісу». У володінні московських князів, потім у палацовому відомстві Раменьє перебувало до 18 століття. У 1710 році цар Петро І пожалував Раменьє графу І. А. Мусіну-Пушкіну. З 1743 року належало князям Волконським. З середини 18 ст. у навколишніх селах почало розвиватись ткацтво. У 1831 році у Раменському князями Голіциними була збудована текстильна фабрика, яка до 1870-х років стала одним з найбільшим текстильних підприємств Росії. З 1925 року робітниче селище, з 15 березня 1926 року — місто, з 1929 року центр Раменського району. [5]
Міський округ
Раменське є центром однойменного міського округу до складу якого також входить село Дергаєво (1181 мешканець).
Промисловість
Раменське — великий центр текстильної промисловості Московської області, провідне підприємство АТ «РАТЕКС» (колишній прядильний комбінат). Окрім того є приладобудівний, механічний, електротехнічний заводи. Підприємства харчової промисловості: молочний комбінат, м'ясопереробний завод, харчокомбінат.
Транспорт
Раменське має залізничне сполучення з Москвою, Казанський вокзал [6]. На території міста розтащовані залізнична платформа 42 км та станція Раменське. Діє Міжнародний аеропорт «Раменське». Пропускна здатність аеропорту на першому етапі 4 млн пасажирів на рік, на третьому — 12 млн[7].
Населення
| Рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1926 | 13.7 | 1976 | 72 | 1998 | 85.7 | 2008 | 82.3 |
| 1931 | 19.9 | 1979 | 76.9 | 2000 | 85.1 | 2010 | 83.7 |
| 1939 | 28.4 | 1982 | 81 | 2001 | 84.7 | 2011 | 96.3 |
| 1959 | 46.5 | 1986 | 85 | 2003 | 82.0 | 2012 | 99.1 |
| 1967 | 53 | 1989 | 87.7 | 2005 | 81.6 | 2013 | 100.8 |
| 1970 | 61.0 | 1992 | 88.9 | 2006 | 81.8 | 2014 | 103.1 |
| 1973 | 67 | 1996 | 86.3 | 2007 | 82.0 | 2015 | 106.3 |
Освіта
Вища освіта у місті представлена Раменською філією Сучасної гуманітарної академії.
Культура
У Раменському є краєзнавчий музей який було відкрито 1 січня 1929 року. У його колекції нумізматика, живопис, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, порцеляни, природознавча та археологічні колекції, речові, фото та кіно матеріали з історії регіону. [8]
Пам'ятки історії та архітектури
Історичне ядро міста склалось на березі Борисоглібського озера, де розташована Борисоглібська церква (1725-1730 рр збудовані, у 1870-х перебудована), липовий парк колишньої садиби Волконських (друга половина 19 століття). Також збереглася церква Святої Трійці (1852) з дзвіницею (1886). Збереглися виробничі корпуси, робітничі казарми текстильної фабрики (кінець 19 ст.) [9]
Видатні особи пов'язані з Раменським
- білоруський музикант і композитор Ханок Едуард Семенович
На дачі у Раменському жив письменник О. І. Куприн.
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
