Російська православна церква закордоном
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Російська правосла́вна це́рква за кордо́ном (за версією УПЦ МП, Руська правосла́вна це́рква за кордо́ном[1][2][3][4]; скорочено: РПЦЗ, англ. Russian Orthodox Church Outside Russia (ROCOR), рос. Русская православная церковь заграницей (РПЦЗ)) — група самоврядних приходів Східної Церкви, які визнають над собою опіку Московської патріархії позиціонуючи себе як Руська і Російська Церква за кордоном, що були створені наприкінці 1910-х — на початку 1920-х років унаслідок масової еміграції мільйонів громадян колишнього Російського господарства (імперії) і господарств (республік) у складі Країни Рад і Радянського союзного господарства на його основі, головним чином діячів або прихильників антисоціалістичного, антибільшовицького, антиленінського і антирадянського білого руху (за що отримала як одну з неофіційних назв назву «Біла Церква»); вбираючи в себе всі наступні хвилі російської і радянської еміграції. Довгий час існувала з неврегульованим канонічним статусом, свій нинішній статус має з 17 травня 2007 року з підписанням «Акту про канонічне спілкування». Використовує у своїй літургії візантійський обряд та в деяких парафіях західні обряди (римський), новомосковський ізвод церковнослов'янської мови (але широко поширені місцеві мови) та юліанський календар, хоча деякі парафії використовують новоюліанський календар, є частиною Східної Церкви на Заході.
Російська православна церква за кордоном | ||||
---|---|---|---|---|
Засновники | Антоній (Храповицький), Анастасій (Грибановський) та інші | |||
Дата заснування | 1920 | |||
Статус | самоврядна[lower-alpha 1] | |||
У складі | Московського патріархату | |||
Самостійність проголошена | 1920 | |||
Самостійність визнана | 17 травня 2007 Статус врегульований через підписання Акту про канонічне спілкування | |||
Перший предстоятель | Антоній (Храповицький) Першоієрарх РПЦЗ | |||
Чинний предстоятель | Єпископ Миколай (Ольховський) | |||
Центр | Мангеттен, Нью-Йорк | |||
Кафедральний собор | Синодальний Знаменський собор | |||
Основна юрисдикція |
Америка Західна Європа Океанія, Азія | |||
Літургічна мова | Новомосковський ізвод церковнослов'янської, але широко поширені місцеві мови | |||
Музична традиція | московська, візантійська | |||
Церковний календар | юліанський, новоюліанський | |||
Єпископів | 17 | |||
Єпархій | 8 | |||
Монастирів | 39 | |||
Парафій | 409 | |||
Вірних | Більше 400 тис. | |||
Офіційний сайт | synod.com |
РПЦЗ була створена на початку 1920-х років як фактично незалежна церковна юрисдикція східного православ'я, спочатку через відсутність регулярних зв'язків між центральною церковною владою в Москві та деякими єпископами через їх добровільне заслання після Громадянської війни в Росії. Ці єпископи разом з іншими росіянами мігрували до західноєвропейських міст та країн, включаючи Париж та інші частини Франції, а також до США та інших західних країн. Пізніше ці єпископи відкинули безумовну політичну лояльність Московського патріархату до більшовицького режиму в СРСР. Формально ця лояльність була оприлюднена Декларацією від 20 липня 1927 р. Митрополита Сергія (Страгородського), заступника патріарших місцевих жителів. Митрополит Київський і Галицький (УПЦ МП) Антоній (Храповицький) був засновником і став першоієрархом РПЦЗ.[5]
Після 80 років розлуки з розпадом СРСР 17 травня 2007 року Російська православна церква за межами Росії офіційно підписала Акт канонічного причастя з Московським патріархатом, відновивши канонічний зв'язок між церквами. Це призвело до розколу, який утворив Російську православну церкву за кордоном — Тимчасову вищу церковну владу, яка залишилася незалежною від Московського патріархату.
Юрисдикція РПЦЗ налічує близько 400 парафій по всьому світу та, за оцінками, більше 400 000 осіб. З них 232 парафії та 10 монастирів знаходяться у США; вони мають 92 000 оголошених прихильників і понад 9 000 постійних відвідувачів церкви. РПЦЗ налічує 13 ієрархів із чоловічими та жіночими монастирями у США, Канаді в Америці; Австралії, Нової Зеландії та Європи.