Loading AI tools
бельгійський мікробіолог, доктор медичних наук, головний науковий радник ЄС з питань епідемій З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сер Пітер Карел, барон Піот, KCMG, FRCP, FFPH, FMedSci; (17 лютого 1949, Keerbergend, Брабант[d])[5] — бельгійсько-британський мікробіолог, відомий своїми дослідженнями хвороби, яку спричинює вірус Еболи та ВІЛ / СНІДу.
Після того, як Піот допоміг відкрити вірус Ебола в 1976 році та сприяв стримуванню першої в історії епідемії Ебола того ж року, він став піонером з дослідження ВІЛ / СНІДу. Пізніше обіймав ключові посади в ООН та Всесвітній організації охорони здоров'я, пов'язані з дослідженнями та лікуванням СНІДу. Він також працював на посаді професора у кількох університетах по всьому світу. Автор 16 книг та понад 600 наукових статей.
Піот народився 1949 року в Левені, Бельгія.[5] Його батько був державним службовцем, який займався експортом сільськогосподарської продукції, а мати керувала будівельною компанією. Піот — старший із двох братів і сестри.[5]
Почавши вивчати фізику на факультеті інженерії та фізикиГентського університету, Піот перейшов на вивчення медицини. Під час навчання Пітер отримав диплом з тропічної медицини (DTM) в Інституті тропічної медицини Антверпена. У 1974 році він отримав освітній ступінь доктора медицини в Гентському університеті.[5] У 1980 році Піот отримав освітньо-науковий ступінь доктора філософії з клінічної мікробіології в Антверпенському університеті.[5][6]
У 1976 році, працюючи в Інституті тропічної медицини, Пітер Піот увійшов до складу групи, яка виявила марбургський вірус у зразку крові хворої черниці, яка працювала в Заїрі. Згодом Піот та його колеги вирушили до Заїру у складі міжнародної комісії, створеної урядом Заїру, щоб допомогти придушити спалах вірусу.[5] Міжнародна комісія здійснила ключові відкриття щодо того, як вірус поширювався, а її члени подорожували від села до села, поширюючи інформацію та поміщаючи хворих і тих, хто з ними контактував, на карантин. Епідемія після прибуття міжнародної комісія та завдяки заходам, вжитим місцевою та державною владою пішла на спад, а через три місяці завершилася. Її жертвами стали майже 300 людей. Події були відтворені Майком Вокером на BBC Radio 4 у грудні 2014 року в документальному фільмі Девіда Морлі. Піот брав участь у зйомках.[7]
Піот став відомим ученим завдяки відкриттю лихоманки Ебола в 1976 році. Йому вдалося отримати зразки крові під час роботи в лабораторії в Інституті тропічної медицини в Антверпені, Бельгія.[6] Спочатку дослідники стверджували, що зразки з штамом лихоманки першим надіслав конголезький лікар Жан-Жак Муйембе-Тамфум, який брав зразки крові від тих, хто хворів на загадкову хворобу в тодішньому Заїрі, яку пізніше ідентифікували як вірус Ебола. У 2012 році Піот опублікував мемуари під назвою «Немає часу втрачати», в яких розповідається про його професійну роботу, включаючи відкриття вірусу Ебола. Він згадує Муйембе побіжно в цих дослідженнях, а не як співвідкривача.[8] У статті в Journal of Infectious Disease за 2016 рік, підписаній більшістю учасників боротьби з тим першим спалахом, включаючи Пітера Піота та Жана-Жака Мюембе, твердження Піота та Муйембе про те, що вони зіграли значну роль у ранньому відкритті Еболи були спростовані. У 2019 році Піот заявив, що «моя книга була не спробою описати повну історію відкриття лихоманки Ебола, а більше моїм особистим досвідом».[9]
У 1980-х роках Пітер Піот брав участь у серії спільних проєктів у Бурунді, Кот-д'Івуарі, Кенії, Танзанії та Заїрі. Проєкт SIDA в Кіншасі, Заїр, став першою міжнародною програмою з дослідження СНІДу в Африці, який, як відомо, заклав основи наукового розуміння розповсюдження ВІЛ-інфекції в Африці. Він обіймав посаду професора мікробіології та охорони здоров'я в Інституті тропічної медицини принца Леопольда в Антверпені, в Університеті Найробі, Брюссельському вільному університеті та Лозаннському університеті, а також запрошеним професором у Лондонській школі економіки. Він також працював старшим науковим співробітником Університету Вашингтона в Сіетлі, науковим співробітником Фондації Форда та старшим науковим співробітником Фонду Білла та Мелінди Гейтс.[6]
З 1991 по 1994 рік Піот обіймав посаду президента Міжнародного товариства боротьби зі СНІДом. У 1992 році був призначений помічником директора Глобальної програми Всесвітньої організації охорони здоров'я з питань ВІЛ/СНІДу. 12 грудня 1994 року перейшов на посаду виконавчого директора Об'єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) та помічника Генерального секретаря ООН.
З 2009 по 2010 рік Піот працював директором Інституту глобального здоров'я в Імперському коледжі Лондона.[6]
У жовтні 2010 року Пітер Піот обійняв посаду директора Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.[10]
Окрім роботи в LSHTM, Піот працює співробітником Інституту медицини Національної академії наук США та Королівської медичної академії Бельгії, членом Королівського коледжу лікарів Лондона у Великій Британії та Стипендіат Академії медичних наук. У 2011 році Емі Гутманн призначила його членом Міжнародної дослідницької групи при Президентській комісії з вивчення біоетичних питань.
У 2014 році, під загрозою безпрецедентної епідемії лихоманки Ебола в Західній Африці, Пітер Піот та інші вчені закликали до екстреного випуску експериментальної вакцини ZMapp для використання на людях до того, як вона пройшла клінічні випробування на людях.[11] Того ж року він був призначений генеральним директором Маргарет Чен членом Консультативної групи Всесвітньої організації охорони здоров'я з питань реагування на захворювання, викликані вірусом Ебола, разом із співголовами Семом Зарамбою та Девідом Л. Гейманом.[12] Він також очолював незалежну групу, скликану Гарвардським глобальним інститутом охорони здоров'я та Лондонською школою гігієни і тропічної медицини щодо національної та міжнародної відповіді на епідемію, яка різко критикувала реакцію ВООЗ та висунула десять рекомендацій щодо реорганізації цього органу.[13] У лютому 2020 року він розкритикував затримку з оголошенням пандемії нового коронавірусу 2019—2020 років, розпочатої в провінції Хубеї в Китаї. Така надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я по більшості країн світу викликало масове занепокоєння. Вчений запропонував присвоїти події 5 балів за шкалою розповсюдження пандемій, замість призначених 2 балів (надзвичайна ситуація / немає надзвичайної ситуації).
У 2020 році Пітер Піот увійшов до складу консультативної групи Європейської комісії з COVID-19, співголовами якої є Урсула фон дер Ляєн і Стелла Кіріакідес .[14] Під час підготовки до Глобального саміту з охорони здоров'я, організованого Європейською комісією та G20 у травні 2021 року, Піот був співголовою Наукової групи високого рівня заходу.[15]
У травні 2020 року Піот повідомив, що хворів на COVID-19 .[16]
Пітер Піот вільно володіє англійською, французькою та голландською мовами.[6] Одружений з американським антропологом Гайді Ларсон .[17]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.