Loading AI tools
вулкан, розташований у межах крижаної шапки або крижаного щита З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Підлідний вулкан — вулкан, розташований у межах льодовикової шапки або льодовикового щита, внаслідок чого його вулканічна споруда (конус, жерло, кратер або кальдера) міститься нижче від рівня навколишнього льодовика[1]. Цей тип вулканів рідкісний, оскільки трапляється виключно в регіонах, які вкриті льодовиками і водночас мали чи мають активний вулканізм. У сплячому стані такий вулкан може бути не помітним на навколишній місцевості, оскільки повністю покритий льодом.
Підлідний вулкан утворюється при виверженнях під поверхню льодовика або льодового щита, при цьому гаряча лава та вулканічні гази, що надходять із тріщин земної кори, протоплюють собі шлях у товщі льоду. Лід і утворена вода швидко охолоджують лаву, тому вона застигає у вигляді подушкоподібних тіл. При руйнуванні подушкової лави утворюються різні брекчії, зокрема туфова брекчія та гіалокластит[1].
Вода, що утворюється при таненні льоду при виверженнях підлідних вулканів, зазвичай накопичується між льодовиком і скельною основою[2] і може раптово прорватися на поверхню, утворюючи єкуллойп — сильну потокову проривну повінь. Подібне сталося в Ісландії 1996 року під час виверження підлідного вулкана Ґрімсвотн, коли потік, що вирвався з-під льодовика, з витратою води 50 000 м³/с і висотою до 4 м, ніс уламки льоду вагою до 5000 тонн і спричинив катастрофічні руйнування[3].
Форма підлідних вулканів, як правило, досить характерна і незвична, зі сплощеною вершиною та крутими схилами, які утримуються від обвалення тиском навколишнього льоду та талої води[1]. Якщо вулкан зрештою повністю протопить крижаний шар, то відкладаються горизонтальні потоки лави, і вершина вулкана набуває майже рівної форми. Однак, якщо після відступу льодовика вивергнеться багато лави, то вулкан може набути звичнішої форми, як більшість стародавніх підлідних вулканів у Канаді. Підлідні вулкани з рівною плоскою вершиною та крутими схилами називають туями, на честь підлідного вулкана Туя у північній Британській Колумбії, який описав канадський геолог Білл Метьюз 1947 року.
Від підлідних вулканів слід відрізняти звичайні вулкани у високогірних регіонах, покриті льодовою шапкою тільки в районі вершини, наприклад, різні вулкани Анд і Камчатки, а також вулкан Фудзіяма. Ці типи вулканів відрізняються геологічною будовою. Підлідні вулкани складаються з подушкової лави, палагоніту і гіалокластиту, а покриті льодом звичайні вулкани складаються з шарів лави й попелу, що чергуються, або ж із ріоліту (наприклад, вулкан Торвайєкюдль)[1].
Багато підлідних вулканів розташовані в полярних регіонах, особливо на острові Ісландія[1], Алясці та Антарктиді. Давні підлідні вулкани, які давно вийшли на поверхню з-під льодовикового щита, зустрічаються також у Британській Колумбії та Юконі в Канаді.
Найвідоміші підлідні вулкани містяться в Ісландії[1]. Це Ґрімсвотн[4] і Ерайвайокутль[5], покриті величезним льодовиковим куполом Ватнайокутля, вулкан під льодовиком Еяф'ятлайокютль[6] і Катла[7], під Мірдалсйокутлем.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
