Омелян Пріцак
український та американський історик / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Пріцак Омелян Йосипович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Омеля́н Йосипович Пріца́к (7 квітня 1919, Лука, ЗУНР — 29 травня 2006, Бостон, США) — українсько-американський науковець: історик, сходознавець та філолог. Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (до 1989) та Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського (1991—1999).
Омелян Пріцак | |
---|---|
Omeljan Pritsak | |
Народився |
7 квітня 1919(1919-04-07)[1][2] Лука, ЗУНР |
Помер |
29 травня 2006(2006-05-29)[3][1][2] (87 років) Бостон, США |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна |
УНР США |
Діяльність | історик, філолог, орієнталіст, викладач університету, мовознавець |
Alma mater |
ЛНУ ім. І. Франка Геттінгенський університет HU Berlin |
Галузь | історія[4], сходознавство[4] і мовознавство[4] |
Заклад |
Гарвардський університет Український науковий інститут Гарвардського університету Інститут сходознавства НАН України Гамбурзький університет Вашингтонський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Вчителі | Кримський Агатангел Юхимович і Могаммед Садик-бей Агабек-заде |
Відомі учні |
Едвард Кінан Орест Субтельний Пол Роберт Магочі |
Аспіранти, докторанти | Романова Олена Олексіївна |
Членство |
НАН України Американська академія мистецтв і наук[5] |
Нагороди | |
Омелян Пріцак у Вікісховищі |
Співзасновник Міжнародної асоціації україністів, президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів. Редактор багатьох наукових часописів. Іноземний член НАН України, член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук. Досліджував мови та історію тюркських народів, джерела до історії України (скандинавські і східні), українсько-турецькі відносини в середні віки. Серед основних праць — «Походження Русі», «Коли і ким було написано „Слово о полку Ігоревім“», «Studies in Medieval Eurasian History», «Die Bulgarische Fürstenliste und die Sprache der Protobulgaren».