Ара́бська весна́ (араб.الربيع العربي, ar-Rabīʻ al-ʻArabiyy)— серія масових вуличних протестів, революцій та внутрішніх військових конфліктів у низці арабських країн, що почалися наприкінці 2010 року в Тунісі й тривають у деяких країнах донині.[1]
Бахрейн: Повстання проти розгромленої влади уряду та інтервенція Саудівської Аравії.
Кувейт, Ліван та Оман: зміни уряду, реалізовані у відповідь на протести.
Марокко, Йорданія та Палестина: конституційні реформи, реалізовані у відповідь на протести.
Саудівська Аравія, Мавританія, Судан та інші арабські країни: протести.
Сторони
влада
протестувальники
Закрити
Причиною до виникнення протестного руху стало незадоволення політикою диктаторів в Арабських країнах, поштовхом— самоспалення туніського вуличного торговця фруктами Мухаммеда Буазізі, вчинене 17 грудня2010 року на знак протесту проти свавілля поліції, яка конфіскувала його товар. Внаслідок цього в Тунісі розгорілися масові протести, які призвели до відставки 14 січня2011 року президента Тунісу (з 1987р.) бен Алі та отримали назву Жасминова революція. Успіх Жасминової революції в Тунісі дав поштовх аналогічним акціям протесту в інших арабських країнах, де здебільшого існують ті самі проблеми[2].
Назва «Арабська весна» вказує на наявність історичних паралелей з подіями Весни народів— серії революцій в Європейських країнах 1848—1849 років.