![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Propylene-3D-vdW.png/640px-Propylene-3D-vdW.png&w=640&q=50)
Пропілен
хімічна сполука / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Пропен?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Пропіле́н, пропе́н — органічна сполука, ненасичений вуглеводень ряду алкенів складу СН2=СНСН3. За стандартних умов є безбарвним газом зі слабким запахом.
Пропілен | |
---|---|
![]() Скелетна формула пропілену |
![]() |
![]() |
![]() Пропілен |
Назва за IUPAC | Пропен |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 115-07-1 |
PubChem | 8252 |
Номер EINECS | 204-062-1 |
KEGG | C11505 |
ChEBI | CHEBI:16052 |
RTECS | UC6740000 |
SMILES | CC=C |
InChI | 1/C3H6/c1-3-2/h3H,1H2,2H3 |
Номер Бельштейна | 1696878 |
Номер Гмеліна | 852 |
Властивості | |
Молекулярна формула | С3Н6 |
Молярна маса | 42,08 г/моль |
Молекулярна маса | 42 а. о. м. |
Зовнішній вигляд | безбарвний газ |
Запах | слабкий |
Густина | 1,81 кг/м³ (1,013 бар 15 °C) |
Тпл | − 185,2 °C |
Ткип | − 47,6 °C |
Розчинність (вода) | 44,6 мг/100мл при 20 °C і 1 кгс/см² |
Розчинність (етанол) | 1250 мл/100 мл |
Розчинність (оцтова кислота) | 524,5 мл/100 мл |
Тиск насиченої пари | 1500 мм рт.ст. (при – 31,55 °C) |
В'язкість | 0,37 сП (при -100 °C) |
Структура | |
Дипольний момент | 0,336 |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
4,879 ккал/моль |
Ст. ентальпія згоряння ΔcH 298 |
460,42 ккал/моль |
Ст. ентропія S 298 |
63,80 кал/(моль·°C) |
Теплоємність, c p |
15,27 кал/(моль·C) |
Небезпеки | |
ГДК (Україна) | 100 мг/м³ |
NFPA 704 | |
Температура спалаху | - 108 °C |
Температура самозаймання | не нижче 410 °C |
Вибухові границі | 2,3—11,1 % |
Пов'язані речовини | |
Інші | аліл, пропеніл |
Пов'язані речовини | пропан, пропін, пропадієн, пропіловий спирт, ізопропіловий спирт |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Пропілен у значних кількостях міститься в продуктах крекінгу і піролізу нафтопродуктів, у невеликих концентраціях в коксових газах. В атмосферу потрапляє як від природних джерел (деякі види рослин, зокрема дерев), так і від антропогенних (пожежі, вихлопні гази автомобілів і літаків, тютюновий дим)[1].
Окислюється деякими видами бактерій, зокрема бактеріями, які окислюють метан. Через невеликий час перебування в атмосфері, і, як правило, низьку концентрацію в довкіллі, його внесок у процес глобального потепління вважається незначним.
Пропілен є важливою сировиною нафтохімічної промисловості. Використовується при виробництві пластмас, каучуків, масел, присадок і мийних засобів (три- і тетрамери), високооктанових компонентів моторних палив, розчинників. Він також є інгібітором при газофазному дехлоруванні хлоро- і поліхлороалканів.
У 2002 році в Азії було вироблено близько 22 мільйонів тонн пропілену, 17 мільйонів тонн — в Західній Європі і 21 мільйон тонн — в Північній Америці[2]. У торговий пропілен додають невелику кількість домішок (зазвичай меркаптанів) для надання характерного запаху. Це дає можливість виявити навіть незначні витоки газу.
Зазвичай транспортується і зберігається в рідкому вигляді під тиском, оскільки в такому стані займає набагато менший об'єм (1 частина рідини дає 250 частин газу). Дуже слабко розчинний у воді, проте легко розчинний у спирті.