Прокуратор
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Прокура́тор (лат. procurator — керуючий, розпорядник, той, хто турбується про щось; від лат. curare — «піклуватися») — у Стародавньому Римі назва управителя взагалі, наприклад керуючого майном, маєтком тощо. Прокуратори були довіреними особами dominus'a (пана), вели справи від його імені, керували сільськими та іншими роботами. Прокураторами були або вільні люди, або довірені раби: в останньому випадку під час продажу маєтку траплялося, що прокуратор переходив до покупця разом із майном.
Прокуратор | |
Країна | Стародавній Рим |
---|---|
Юрисдикція | Стародавній Рим |
Історичний період | античність |
Посаду прокуратора як державного чиновника було запроваджено з ухваленням Августом нової конституції. Принцепс, що стояв на чолі адміністрації, розділив різнорідні обов'язки державної служби між особливими чиновниками, яких називали префектами (praefecti) та прокураторами (procuratores Caesaris). Це були слуги імператора з представницькою владою, на яких було покладено особливі службові обов'язки (лат. ministeria principalus).