Природні ресурси

Природні ресурси — це сукупність об'єктів і систем живої та неживої природи, компонентів природного середовища, що оточують людину, які використовують у процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства. Природні ресурси класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в процесі використання — на вичерпні (відновні та невідновні) і невичерпні.

Природні ресурси
Частково збігається з	природний матеріалd
Є об'єднанням	див. список:d
Природні ресурси у Вікісховищі

До природних ресурсів належать сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунти, тваринний світ, ландшафти, корисні копалини. Основний напрям освоєння природних ресурсів — їх комплексне використання.

Класифікація

Природні ресурси поділяють на ресурси неживої природи і ресурси живої природи.

Природні ресурси - це речовина природи, залучена до суспільного виробництва і становить його сировинну й енергетичну базу.

Ресурси поділяють на первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні та невідновні.

Природними ресурсами є:

• землі, земельні ресурси
• надра
• води
• повітряний простір
• атмосферне повітря
• клімат^[1][2]
• радіочастотний ресурс
• фауна (тваринний світ)
• флора (рослинний світ)
• альтернативні джерела енергії.

Природні ресурси є складниками довкілля, серед якого виділяють

• водне середовище
• повітряне середовище
• ґрунт
• флора (рослинний світ) і фауна (тваринний світ)
• техногенне середовище
• соціальне середовище.

Відновні та невідновні природні ресурси

Невідновні природні ресурси — ресурси природи, що зовсім не відновлюють свій кількісний і якісний стан після використання їх або відновлюють його протягом тривалого часу. Сюди належать більшість корисних копалин (руди, вугілля, нафта, горючі сланці, мінеральні будівельні матеріали тощо), деякі види рослин і тварин.

Відновні природні ресурси — ресурси річок, озер, морів, океану, енергія Сонця, частково рослинний і тваринний світ.

Оцінка природних ресурсів

Оцінка природних ресурсів — це визначення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної та інших цінностей природного об'єкта. Оцінку виражають здебільшого в екологічних показниках.

Регулювання використання природних ресурсів

Юридичне значення природних ресурсів

До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) територіальні та внутрішні морські води;
б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
в) атмосферне повітря;
г) підземні води;
ґ) поверхневі води, що розміщені або використовуються на території більш як однієї області;
д) лісові ресурси державного значення;
е) природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
є) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони тощо.

Відтворення природних ресурсів

Відтворення природних ресурсів відбувається протягом великого проміжку часу. Для відновлення лісу необхідно приблизно 50-100 років.

Примітки

1. Кліматичні ресурси — невичерпні природні ресурси, що включають сонячну енергію, вологу та енергію вітру. Вони не споживаються безпосередньо в матеріальній та нематеріальній діяльності людства, не знищуються в процесі використання, але можуть гіршати (забруднюватись) або покращуватись (за умов цілеспрямованої діяльності).
2. Поєднання тепла, вологи, водного режиму, ґрунтів певної території, що використовуються в сільському господарстві, називають агрокліматичними ресурсами.

Див. також

• Корисні копалини
• Біологічні ресурси
• Проблема вичерпання природних ресурсів
• Ресурси біомаси в Україні
• Природні ресурси України

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Література

1. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К.: Либідь, 1996.
2. Кадастр природних ресурсів : навч. посіб. / Р. М. Панас, М. С. Маланчук ; за заг. ред. Р. М. Панаса ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2014. – 436 с. : іл. – Бібліогр.: с. 396-420 (375 назв). – ISBN 978-617-607-709-1
3. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт, 2001.
4. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методика. — Одеса: Астропринт, 2005.
5. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. — Львів, Видавництво ЛНУ, 2003.
6. (рос.) Минц А. А. Экономическая оценка естественных ресурсов. — М.: Мысль, 1982.

Посилання

• Право власності на природні ресурси // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Природні ресурси // Юридична енциклопедія
• Природні ресурси // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 148.