Премія імені М. В. Лисенка

Пре́мія і́мені Миколи Віта́лійовича Ли́сенка — державна щорічна нагорода, що вручається за видатні музичні твори (оперні, балетні, симфонічні, кантатно-ораторіальні, камерно-інструментальні та вокально-хорові), що здобули широке громадське визнання, за досягнення в педагогічній діяльності, а також за видатні музикознавчі праці.

Премія імені Миколи Лисенка
Засновник(и)	Міністерство культури України
Країна	СРСР→ Україна
Рік заснування	1982

Заснована постановою Ради міністрів УРСР від 20 травня 1982 року^[1] з метою дальшого розвитку українського радянського мистецтва та увічнення пам'яті видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка. Згідно з положенням, нова редакція якого була затверджена у 1992 році^[2], кандидатури та твори висуваються на здобуття премії президіями творчих спілок, Академією наук України та її інститутами, мистецькими закладами, радами мистецьких навчальних закладів, видавництвами, колективами підприємств, установ і організацій. Склад журі та остаточне рішення про присудження премії визначається спільним рішенням Міністерства культури України, Спілки композиторів України та Всеукраїнської музичної спілки.

Премію присуджують щороку до дня народження М. В. Лисенка — 21 березня.

Організаційно-методичний супровід присудження Премії здійснює Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти.^[3]

Примітки

1. Рада міністрів Української РСР. Постанова від 20 травня 1982 р. N 290. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 23 березня 2013.
2. Постанова колегії Міністерства культури України, секретаріатів Спілки композиторів України та Всеукраїнської музичної спілки від 26.10.1992 N 10/12-г. Архів оригіналу за 05.07.2014. Процитовано 23.03.2013.
3. Верховна Рада України.

Див. також

• Категорія:Лауреати премії імені Лисенка