Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Прем'єр-міністр Ірану — це політичний пост в Ірані, який існував протягом декількох різних періодів часу, починаючи з ери Каджарів (коли країна отримала міжнародне визнання як Персія) аж до його останнього відродження з 1979 по 1989 роки після іранської революції.
| Прем'єр-міністр Ірану | |
|---|---|
 | |
 Мір-Хосейн Мусаві, останній прем'єр-міністр Ірану | |
| Тип | прем'єр-міністр |
| Резиденція | Палац Голестан |
| Місце | м. Тегеран |
| Призначає | Ісламська консультативна рада Ірану |
| Попередник | Заснування посади |
| Створення | 1 серпня 1906 року |
| Перший на посаді | Мірза Насрулла Хан |
| Останній на посаді | Мір-Хоссейн Мусаві |
| Скасовано | 3 серпня 1989 року |
| Наступництво | Посада скасована |
В епоху Каджарів, прем'єр-міністри були відомі під різними назвами. Сам пост був в основному відомий як атабак або атабак-е азам (великий атабак), або іноді садр-і-азам (прем'єр) на початку, але став згодом називатись Раіс Ол-Возара (глава міністрів). Втім, назва нахосту візира (прем'єр-міністр) використовувалося рідко. Прем'єр-міністр зазвичай називають почесним титулом хазрат-е-ашраф. Реза-Хан Сардар Сепах став останнім прем'єр-міністром династії Каджарів в 1923 році.
У 1925 році реза-Шах став шахом Ірану. Він призначив Мохаммада-Алі Форогі прем'єр-міністром[1]. У 1941 році його син Мохаммед Реза Пахлаві став Шахом. Він також призначив Мохаммада-Алі Форогі прем'єр-міністром. У 1951 році прем'єр-міністром став Мохаммед Мосаддик, але був повалений в результаті державним переворотом в 1953 році. Амір Аббас Ховейда став прем'єр-міністром Ірану в 1965 році і залишався на цьому посту до 1977 року. Шапор Бахтіяр був останнім прем'єр-міністром епохи Пехлеві.
Після Іранської революції 1979 року Аятолла Хомейні призначив Мехді Базаргана прем'єр-міністром Тимчасового уряду, який працював на посаді до листопада 1979 року. Уряд пішов у відставку під час кризи заручників в Ірані, але зазначив, що це не було єдиною причиною. А це рішення для масової відставка була досягнуто за один день до вторгнення в посольство США іранських студентів.
Ця посада залишилася порожньою, доки Абольхасан Банісадр не став президентом у січні 1980 року і обрав Мохаммад Алі Раджаї прем'єр-міністром, в основному завдяки тиску представників Меджлісу, особливо тих, хто був близьким до Ісламської партії «Республіка». Раджай служив на посаді до імпічменту Банісадра у червні 1981 року і був обраний президентом на виборах 24 липня 1981 року. Раджай вибрав Мохаммада Джавада Бахонара його прем'єр-міністром, але вони були вбиті разом в кабінеті прем'єр-міністра лише через кілька тижнів пізніше, 30 серпня 1981 року.
Коли Алі Хаменеї став президентом на виборах у жовтні 1981 року, він вперше запропонував кандидатуру правого Алі Акбар Велаяті Меджлісу на посаду прем'єр-міністра, але він був відкинутий тодішньою лівою більшістю парламенту. Представники більшості потім змусили внести кандидатуру прем'єр-міністра Хомейні, а саме Мір-Хоссейна Мусаві. Спір закінчився лише після втручання Верховного лідера Аятоли Хомейні, який порадив Президенту прийняти кандидатуру Мусаві.
Мусаві перебував на цій посаді до 1989 року, коли в Конституцію були внесені поправки, щоб ліквідувати пост прем'єр-міністра і розділити його обов'язки між Президентом і новоствореною посадою першого віце-президента.
| Ім'я | Зображення | Термін | Дата народження |
|---|---|---|---|
| Мір-Хоссейн Мусаві | .jpg) |
1981–1989 | 2 березня 1942 (82 роки) |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
