![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/Histroic-right_coat_of_arms_of_Russia.svg/languk-640px-Histroic-right_coat_of_arms_of_Russia.svg.png&w=640&q=50)
Сенат Російської імперії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сенат Російської імперії, Правлячий Сенат — вищий державний орган, створений російським царем Петром I у період утвердження абсолютизму в Росії. Діяв із 1711 як колегіальний надзвичайний орган для законодавчих і управлінських справ. На відміну від органів з такою ж назвою у Швеції і Речі Посполитій російський Сенат не наділявся парламентськими функціями та був законодорадчим органом. На противагу Боярській думі Сенат став бюрократичним органом із призначуваними чиновниками, діловодним апаратом і підвідомчими установами. При Петрі I структура Сенату була простою: 9 членів з обер-секретарями, які особисто присягали імператорові, із них — рекетмейстер, герольдмейстер, обер-фіскал, генерал-ревізор та ін. До 1722 сенаторами були й президенти колегій.
Сенат Російської імперії | |
![]() | |
Країна |
![]() |
---|---|
Дочірня організація | Ministry of Foreign Affairs (Russian Empire)d |
Замінений на | Тимчасовий уряд Росії |
На заміну | Боярська рада і Верховна таємна рада |
Час/дата припинення існування | 1917 |
![]() |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/90/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%B8_%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B4%2C_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3.jpg/640px-%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%B8_%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B4%2C_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3.jpg)
Не раз роль, місце і компетенції Сенату мінялися. Спершу він перейняв обов'язки Розрядного приказу, займався призначенням на військові та штатські посади, реєстрував служилий стан, щоб той не ухилявся від державної служби, приймав апеляції, а указом «О должности Сената» 1718 отримав право на видання власних указів, зокрема в галузі адміністративного права, яким, одначе, користувався недовго. Петро I, отримавши титул імператора 1721, заборонив Сенату видавати від свого імені загальнодержавні закони. За роки правління Катерини I і Петра II політичне значення Сенату впало, він перестав бути органом нагляду за державним апаратом.