Мистецька школа — в українському законодавчому полі - заклад позашкільної освіти сфери культури, що може діяти як державний, комунальний чи приватний заклад початкової мистецької освіти[1]. До цього типу закладів відносять музичні, художні, хореографічні, хорові школи, школи мистецтв тощо.
Згідно з чинним Положенням[1], мистецька школа провадить свою діяльність за такими напрямами позашкільної освіти:
- художньо-естетичний, що забезпечує розвиток творчих здібностей, обдарувань та набуття здобувачами практичних навичок, оволодіння знаннями у сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва;
- мистецький, що забезпечує набуття здобувачами спеціальних мистецьких виконавських компетентностей у процесі активної мистецької діяльності.
Історія
Система мистецьких шкіл України наслідує радянську систему. Ідея триступеневої музичної освіти була висловлена Б. Яворським у 1920-ті роки і впроваджувалась Музичним відділом Народного комісаріату з просвіти (рос. Музыкальный отдел Народного Комиссариата по просвещению, МУЗО)[2]. Музичні школи в цій системі відігравали роль найнижчої - першої ступені (друга - училища, і третя - консерваторії). З 1950-х років музичними школами опікувались Міністерство культури СРСР і профільні міністерства союзних республік. З 1970-х почали відкриватися школи інших мистецьких напрямків - художні, театральні, танцювальні та інші. Діяльність цих шкіл була регламентована відповідним положенням 1978 року[3].
Наказом Мінкультури УРСР № 362 від 26.11.1990 року було затверджено "Положення про школу мистецтв системи міністерства Культури УРСР".
В Українському законодавчому полі Положення про мистецьку школу вперше було затверджено Наказом Міністерства культури 22 жовтня 1992 року N 239, тоді мистецькі школи іменувались як школи естетичного виховання.
З 2001 по 2018 року мистецькі школи іменувались як Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання), абревіатура — ПСМНЗ (ШЕВ)[4]
Освітній процес
Освітній процес[5] у мистецькій школі здійснюється за освітніми програмами[6] — власними або типовими, затвердженими Міністерством культури України[1]. На підставі освітніх програм школа затверджує річний план роботи, навчальний план та розклад занять, що конкретизують організацію освітнього процесу. У наказі міністерства культури від 2015 року передбачені такі типові навчальні плани[7]:
- Музична школа. Інструментальні класи
- Музична школа. Клас народної музики
- Музична школа. Класи сольного співу
- Музичне мистецтво естради. Інструментальні класи
- Хорова школа (хорове відділення)
- Художня школа (художнє відділення)
- Хореографічна школа (хореографічне відділення)
- Театральна школа (театральне відділення)
- Школа мистецтв комплексного типу
При цьому загальна кількість годин коливається від 5,5 на тиждень для 0-го класу до 10 — для 7 і 8 класів.
Натомість з 1 вересня 2019 року освітні програми були розбиті на програми «елементарного», «базового» та «поглибленого підрівнів». Програми базового підрівня міститимуть менший обсяг занять в порівнянні з нормативами 2015 року — 5 годин на тиждень для 1-2 класів і 7 — для 3-4 класів. Перелік типових освітніх програм було скорочено до 6:[8]:
- з циркового мистецтва
- з образотворчого (станкового та декоративного) мистецтва
- Клас танцю
- Клас хорового співу
- Інструментальні класи
- Клас музичного фольклору
Для порівняння — в 1987 кількість годин була такою — від 5 годин на тиждень у 1-му до 8,5 — у 7-му[9].
Навчальні програми
Навчальні програми для ПСНМЗ розробляються і публікуються Державним науково-методичним центром змісту культурно-мистецької освіти[10] (до 26 грудня 2017 — Державний центр навчальних закладів культури і мистецтв України)[11]. Існують програми музичних, хореографічних, художніх, театральних шкіл тощо.
Кількісні показники
За даними державної служби статистики України кількість початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів починаючи з 1995 року поступово скорочується:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
Взаємодія влади з громадськістю
Всеукраїнська рада директорів закладів початкової мистецької освіти
У 1985 року було утворено «Раду директорів музичних шкіл Української РСР»[13][14]. В 1990-ті роки Рада директорів брала участь у розробці «Положення про школу мистецтв системи Міністерства культури СРСР», організувала перші курси навчання керівників шкіл естетичного виховання України (на базі ДМШ № 35 м. Києва). У 1992 року Раді директорів вдалося відстояти включення системи естетичного виховання дітей у законодавче поле України[15]. Починаючи з цього моменту Радою директорів ведеться постійна боротьба за недопущення переведення шкіл естетичного виховання на госпрозрахунок.
В сучасній Україні цей орган тривалий час функціонував як дорадчий орган при Міністерстві культури України під назвою «Всеукраїнська рада директорів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів)». Положення цього органу затверджувалося міністерством у 2006 році (міністр культури — І. Ліховий), потім у 2012 роках (міністр культури — М. А. Кулиняк)[16]. З 2003 року Раду очолював О. Г. Шаліт, заслужений працівник культури України, директор київської ДМШ № 35.
Натомість 2016 року міністр культури Є.Нищук скасував попередні накази, оголосивши таким чином про невизнання міністерством культури Всеукраїнської ради директорів. З цього приводу у відкритому листі керівників мистецьких шкіл зазначалось[17]:
 |
Для нас не зрозуміло: чому припинено діяльність цих Рад професіоналів, представники яких на громадських засадах, у вільний від основної роботи час, працювали на імідж Мінкультури? Чому, перш між підписувати наказ, не було запрошено до Міністерства культури керівників цих Рад, і не висловлено хоча б пояснень, чому припиняться їхня діяльність?
До складу Рад входили всі без виключення керівники мистецьких навчальних закладів сфери культури. На противагу цьому новостворена рада з культурно-мистецької освіти сформована за принципами, які нам не зрозумілі. Невже це демократичний підхід до вирішення питання? |
 |
У 2018 зі змінами в законодавстві України, що впроваджують термін «мистецька школа» - Рада змінила назву на сучасну - Всеукраїнська рада директорів закладів початкової мистецької освіти. 19 червня 2019 року Всеукраїнська рада директорів закладів початкової мистецької освіти була зареєстрована у Міністерстві юстиції і має номер 1501583 у реєстрі громадських об'єднань[18].
Реформа 2018-2019 років
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |
Анатомія конфлікту. Проблеми реформи мистецької освіти. 22.02.2020 |
У 2017 році Міністерство культури виступило з пропозицією реформи Початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, що передбачає:
- зміну офіційної назви на «мистецькі школи»;
- перехід з навчальних планів на освітні програми;
- поділ учнів на тих, що отримують «формальну освіту» (необхідну для продовження навчання або роботи за професією) і «неформальну» (що не передбачає продовження професійної освіти)[19].
Відповіддю на цю пропозицію стали листи від обласних рад директорів та окремих директорів шкіл естетичного виховання[20], в яких говорилося про такі недоліки:
- значні затрати ресурсів на переоформлення документації закладів;
- суттєве скорочення кількості годин на вивчення спеціальних дисциплін та педагогічного навантаження;
- як наслідок — падіння якості початкової мистецької освіти в цілому, фактичне прирівнення до центрів дитячої творчості.
Звернення до міністра культури Є. Нищука із проханням «не допустити проведення „реформи заради реформи“, дослухатися до думки більшості керівників і педагогічних колективів шкіл естетичного виховання» було надіслано і від імені Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання[21], а також від імені керівників мистецьких навчальних закладів, що очолюють цю та інші представницькі ради директорів[17]
Накази Міністра культури, що передбачали зміну порядку атестації викладачів та зміни освітніх програм стали предметом петиції до Уряду «Вимога педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти»[22]
Вплив російсько-української війни
108 закладів мистецької освіти були зруйновані або пошкоджені станом на 25 квітня 2023 року згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України. Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура отримала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській Луганській та Запорізькій областях.[23]
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
