![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/Jordens_inre-numbers.svg/languk-640px-Jordens_inre-numbers.svg.png&w=640&q=50)
Планетологія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Планетологія — комплексна наукова дисципліна, що вивчає будову та розвиток планет Сонячної системи та їхніх супутників[1]. Об'єкти планетології включають небесні тіла розмірами від мікрометеоритів до газових гігантів, їх склад, історію та процеси, властиві для них.[джерело?]
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/Jordens_inre-numbers.svg/640px-Jordens_inre-numbers.svg.png)
Досліджує фізичні властивості, хімічний склад і внутрішню будову планет Сонячної системи. Складається з таких розділів[2]: планетарна геологія, селенологія (досліджує Місяць), ареологія (Марс), гермесологія (Меркурій) і афрологія (Венера). Планетологія сформувалась у 1950-х роках, набула розвитку в зв'язку з космічними дослідженнями. 1955 року було створено комісію астрогеології географічного товариства СРСР, 1962 року назву комісії було змінено на сучасну (планетології)[2].
Використовує наукові методи та дані багатьох інших дисциплін, і може вважатися частиною наук про Землю[джерело?]. Наукові методи, якими користуються планетологи в своїй роботі включають астрономічні спостереження, вивчення космосу (в тому числі пілотованими місіями без участі людини) та порівняльне і експериментальне вивчення метеоритів, що досягають Землі. Велику роль відіграє також теоретичний підхід та комп'ютерне моделювання. Головною складовою планетології є астрогеологія[джерело?].
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Solar_system_scale.jpg/640px-Solar_system_scale.jpg)
Наприкінці 1980-х років Джордж Уезерілл[en] розробив одну з перших програм для чисельного моделювання процесу укрупнення планетезималь.[3][4]