Писанка
1/4 осн. видів розписаних яєць, на якому малюнок формується з традиційних символів / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Писанкарство?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Пи́санка — український різновид великодніх яєць; яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників. Писанки робили з сирого яйця і використовували для ритуального дарування, тоді як крашанки — з варених яєць для ігор та їжі.[1]
Писанка | |
Країна | Україна, Білорусь, Республіка Польща, Сербія, Румунія, Хорватія, Словаччина, Чехія, Болгарія, Косово, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія і Словенія |
---|---|
Виробник | писанкар |
Статус нематеріальної культурної спадщини | Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України[d] |
Писанка у Вікісховищі |
Розпис яєць поширений у багатьох народів світу[2], особливо серед індо-європейських народів. Наприклад, у іранців існують схожі традиції розписувати яйця на свято весни Наврез[3]. Писанка, як і яйце взагалі, символізує початок, народження життя[4]. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня[2], та символізму воскресіння Христа з майбутнім воскресінням померлих людей[5]. Звідси і їхня узагальнена назва — «великодні яйця».
Предки сучасних слов'ян називали розписані яєчка «красними яєчками»[2]. Давніми художниками для декорування писанок використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів[6]. Сучасні писанки можуть створюватися в різноманітних техніках, зокрема з використанням синтетичних барвників[7][8][9].